Методичні рекомендації:

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні опрацювати та законспектувати основний теоретичний матеріал з цієї теми, що містить розкриття таких питань: політична партія та партійні системи, їх функція, історична необхідність їх появи. У власні політологічні словники потрібно занести визначення запропонованих понять, ключовими серед яких є політична партія, партійна система, функції політичної партії, суспільно-політичні рухи, громадсько-політичні об’єднання. При підготовці рефератів необхідно використати матеріал поданої нижче літератури, що містить у собі підручники, наукові статті та монографії, науково-пізнавальні твори.

Для самостійної роботи пропонується на основі програмних засад різних політичних партій за основними соціальними питаннями узагальнити та систематизувати основні шляхи їх розв’язання для подальшої схематичної класифікації політичних партій, скласти теоретичну модель політичної партії. Ґрунтуючись на поданих запитаннях для дискусії, студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування політичних партій у суспільстві, основних, на думку студентів, факторів їх появи та функціонування, охарактеризувати процес появи, розколу, об’єднання, трансформації політичних партій, визначивши основні суб’єктивні та об’єктивні чинники цих процесів.

Література:

1. Базовкін Е. Шляхи становлення, форми прояву багатопартійності // Політика і час. – 1991. – № 10.

2. Бенназир-Юзбашев Т.Е. Партии в буржуазних политико-правовых ученнях. – М., 1988.

3. Білоус А.О. Політичні об’єднання України. – К., 1993.

4. Выдрин В.И. Многопартийность: „за” и „против” // Социал.-полит. науки. – 1990. – № 9.

5. Гарань О.В. Убити дракона (З історії Руху та нових партій України). – К., 1993.

6. Голишев В. Коаліції партій у парламентах // Політика і час. – 2003. – № 5.

7. Литвин В. Ліві, праві і центр // Політика і час. – 1992. – № 4.

8. Литвин В. Молодіжні громадсько-політичні організації // Політика і час. – 1991. – № 3.

9. Народний Рух України: державність, демократія, реформи. – К, 1994.

10. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К. – С. 168-184.

11. Политические партии: Справочник. – М, 1986.

12. Політологія: Підручник // За заг. ред. Проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 252-274.

13. Рудич Ф. Становлення нових політичних структур // Політика і час. – 1992. – № 7, 8.

14. Україна багатопартійна. Програмні документи нових партій. – К., 1991

15. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник – К., 2001. – С. 112-119.

16. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 325-358.

Тема 4. Демократія, її сутність, доктрини

План семінару

1. Поняття демократії, її зміст та ознаки.

2. Типи і форми демократії. Демократичні принципи і демократичні процедури.

3. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні.

4. Політичний режим і демократія.

Теми рефератів:

• Сучасні теорії демократії (плюралістична теорія, елітарна, ліберальна, партисипаторних або теорія демократії участі).

• Роль молоді у розвитку демократичних процесів в Україні.

• Концепція прав людини: історія та сучасність.

• Проблеми дисципліни і відповідальності у демократичному суспільстві.

Питання для дискусії:

1. Чи була пролетарська (соціалістична) демократія?

2. Чи згодні ви з тим, що парламентарії – „слуги народу”? Аргументуйте свою відповідь.

3. Кому із названих нижче мислителів належить антидемократична традиція мислення, а кому – позитивний зміст поняття демократії (Платон, Макіавеллі, Монтеск’є, Гоббс, Локк, Руссо, Кант)?

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть основні демократичні принципи і демократичні процедури.

2. Що таке свобода і відповідальність?

3. Охарактеризуйте основні проблеми демократії у праці А. Токвіля „Про демократію в Америці”.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття, студент повинен, насамперед, уяснити і осмислити основні ключові слова, поняття, терміни, наукові категорії, а саме: демократія, плюралізм, представницька демократія, безпосередня демократія, свобода, відповідальність. Рекомендуємо виписати ці поняття у „свій” словничок. Зробити короткі виписки з усіх питань плану семінарського заняття, продумати питання для дискусії, а також виконати завдання для самостійної роботи. Поняття та виміри демократії. Демократія має багато вимірів, і різні покоління людей, політичні течії та політичні школи по-різному тлумачать її. Тобто демократія, власне, тоді і досягає зрілих форм, коли в країні встановлюється народовладдя, коли носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ.

Не випадково, що і перший основоположний акт на шляху до незалежності України – Декларація про державний суверенітет України – поклав побудову нової, самостійної держави. Це, по-перше. По-друге, щоб демократія „відбулася”, потрібно не будь-яка, а певна, демократична сильна влада. І по-третє, демократія неможлива без відповідних економічних, соціальних, культурних передумов. Логічно постає питання: які можливості демократії в Україні за умов нового конституційно-правового поля? (Маються на увазі зміни, внесені до Конституції України).