Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра теплоенергетики

Завдання до ректорської контрольної роботи

з курсу «Теплові мережі»

Варіант № XXX

для студентів напряму

6.050601«Теплоенергетика»

1. Умови експлуатації водогрійних котлів.

2. Яким чином підготовляють мазут для його спалення в котлі?

3. Які види теплообмінників використовуються в котельнях?

1. Особливістю водогрійних котлів є робота при сталій витраті води з мережі і включені безпосередньо в теплову мережу. Навантаження котлів регулюється зміненням температури води на вході і виході шляхом змінення форсування топки.

Пуск і обслуговування водогрійних котлів під час роботи відрізняється від експлуатації парових котлів.

Кожен котел для нагріву води під тиском обладнується запірною і регулюючою арматурою і запобіжним устаткуванням. На лінії входу в котел і виходу гарячої води з котла встановлюються засувки і вентилі.

Запобіжне устаткування установлено також для виходу води з котла при ремонті або очищенні від накипу та інших забруднень в нижній його частині і в місцях, де може з’явитися повітря повітря.

Для контролю тиску води у котлі, в системі центрального опалення і контролю за роботою насосів установлені манометри: один з них на котлі або між котлом і запобіжним обладнанням (на трубопроводі гарячої води), другий – на лінії живильної води, в межах котельні або загальній магістралі оборотної води.

Термометри встановлені на патрубках входу води в котел і виходу з нього (на загальних магістралях гарячої і оборотної води).

Для запобігання підвищення тиску води вище робочого кожен котел має запобіжне устаткування.

Під час роботи котла необхідно: підтримувати нормальний тиск води до і після котла, не допускати його вище або нижче дозволеного; температуру води на виході з котла, нормальне горіння палива в топці; контролювати роботу циркуляційних насосів, димососів, вентиляторів, регулярно проводити змащування їх підшипників, підтримувати постійне розрідження в верхній частині топки не менше 20 кПа (2 мм. рт. ст.) при штучному дутті, проводити перевірку манометрів, запобіжних клапанів, регулярно чистити топку і поверхні нагріву.

2. Рідке паливо в промислових і опалювальних котельних установках використовується як основне, резервне, аварійне і як розпалювальне.

Зберігнається мазут в резервуарах, які можуть бути наземними, полупідземними і підземними. Резервуари виконуються залізобетонними, або сталевими. Ємність для мазуту обладнується занурювальними насосами за допомогою яких мазут подається до форсунок котлів. Транспортування мазуту по мазутопроводах і забезпечення необхідних умов для спалення його в топках котлів (розпилювання в мазутних форсунках) потребує зниження його густини. Для цього мазут перед тим, як подати в котельню, підігрівають до відповідної температури (в залежності від марки мазуту від 70 до 125 °С і вище).

Підігрів мазуту відбувається в поверхневих підігрівачах, які встановлюються в мазутонасосній. У котельню мазут подається в більшій кількості ніж спалюється. Залишок мазуту повертається на склад мазуту. Завдяки кільцевій рециркуляційній схемі в мазутопроводах не відбувається охолодження мазуту і підтримується постійна густина його перед форсунками. Напір мазуту достатній для топкових пристроїв в котельні – 20 ат утворюється насосами.

Для перекачки мазуту необхідно підтримувати його температуру 60-70 °С. Вона повинна бути постійною в мазутних резервуарах і всіх трубопроводах. Розігрів мазуту відбувається гострою парою.

3. У всіх схемах промислових котелень використовуються підігрівачі води, а також інші теплообмінники різного призначення. Наприклад, підігрівачі сирої води перед хімводоочисткою, підігрівачи хімочищенної води котлів. У парових котельнях також встановлюються підігрівачі мережевої води, а до них – охолоджувачі конденсату.

Підігрів води в котельнях виконується в пароводяних підігрівачах, а охолодження продувочної, живильної води і конденсату – водоводяних. Необхідність установки того чи іншого теплообмінника визначається тепловою схемою установки, а вибір поверхні нагріву виконується по найбільш напруженим умовам їх роботи. При безперервній роботі теплообмінника і можливості його забруднення встановлюється один резервний теплообмінник, якщо без нього установка тривалий час працювати не може. Парові підігрівачі мережної води встановлюються на повне опалювальне вентиляційне навантаження, резервні підігрівачі не встановлюють.

Охолоджувачі конденсату мережевих підігрівачів встановлюються на лінії конденсату за основними підігрівачами мережної води.

Як пароводяні, так і водоводяні теплообмінники бувають трубчасті, горизонтальні, або вертикальні.