
- •Характеристика Київської області
- •Сонячна радіація
- •Побудувати графік ходу сонячної радіації за рік (Рис. 2)
- •Місячні і річні суми радіації та радіаційного балансу діяльної поверхні (мДж/м2), альбедо (%) та тривалості сонячного сяйва (год.) ,Бориспіль, Киїська область
- •Зводимо у вигляді таблиці
- •Температура повітря
- •Побудувати графік ходу середньомісячної температури повітря (Рис. 3).
- •Середні місячні і річні (tсер), максимальні (tмак) та мінімальні температури повітря (ºС), Баришівка Київська область
- •Місячна і річна кількість опадів (мм) з поправками на змочування, Баришівка Київська область
- •Звести розрахунки у вигляді таблиці, Баришівка Київська область
Місячна і річна кількість опадів (мм) з поправками на змочування, Баришівка Київська область
Метеостанція |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
Бориспіль
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нерівномірність в річному розподілі опадів характеризується показником періодичності опадів, який визначається по залежності
WH
=
де: Р - сума опадів за рік, mm;
mі - сума опадів за конкретний місяць року, мм;
׀mі - Р / 12 ׀ - це різниця опадів за кожний місяць і 1/12 частиною річної суми опадів.
Побудувати графік ходу опадів (Рис. 4).
Чим більша буде величина W тим більш нерівномірно будуть випадати опади.
Оцінити показники зволоження території
ri – сума опадів за місяць (в мм)
Eоі – випаровування за місяць (в мм)
Випаровуваність – це max або потенційне можливе випаровування, тобто випаровування яке відповідає енергетичним ресурсом території за умови, що повітря територій повністю і постійно зволожена.
Еоі=0,0018(tcер +25)2 · (100-f)
tсер - середньомісячна температура повітря (ºС).
f – відносна середньомісячна вологість повітря.
Таблиця 5
Звести розрахунки у вигляді таблиці, Баришівка Київська область
Показники |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
mi |
45 |
42 |
43 |
43 |
55 |
68 |
76 |
71 |
54 |
43 |
49 |
48 |
tсер |
-6,4 |
-5,7 |
-0,9 |
6,7 |
14,2 |
17,3 |
19,2 |
18,2 |
13,1 |
6,7 |
0,8 |
-3,8 |
f |
86 |
83 |
79 |
68 |
64 |
65 |
68 |
70 |
74 |
80 |
86 |
88 |
Eoi |
8,72 |
11,4 |
21,95 |
57,88 |
99,57 |
112,73 |
112,53 |
100,78 |
67,94 |
36,18 |
16,77 |
9,71 |
k |
3,15 |
3,68 |
1,96 |
0,74 |
0,55 |
0,6 |
0,68 |
0,7 |
0,79 |
1,19 |
2,98 |
4,94 |
Проаналізувати результати за такими критеріями:
Якщо, у всі місяці року k > 1 означає, що постійно вологий клімат.
Якщо, k в деякі місяці року k>1,0, k=0.25-1,0 не постійно вологий клімат.
Якщо, в деякі місяці року k<0,25, k=0,25-1,0 не постійно посушливий клімат.
Якщо, k<0.25-постійно посушливий клімат.
Отже, по коефіцієнту k зволоження не постійно вологий клімат.
Вітер
Добовий хід проявляється при сталій погоді. Він порушується при проходженні фронтів циклонів і антициклонів.
Він проявляється в пограничному шарі атмосфери (до висоти 1,5 км). Добовий хід в приземному шарі (влітку - 100-200 м, а взимку - 20-30 м; її називають висотою зміни добового ходу вітру) має мінімум швидкості вночі. Після сходу сонця вітер посилюється і спостерігається невелике відхилення його напрямку за годинниковою стрілкою. Максимум швидкості вітру і відхилення напрямку відзначається біля 14 годин. Надалі вітер послаблюється і повертає до вихідного напрямку.
Добовий хід в шарах вище висоти зміни характеризується максимумом вночі. Після сходу сонця швидкість вітру зменшується і його напрямок поступово відхиляється вліво. Мінімальна швидкість і найбільше відхилення напрямку спостерігається біля 14 годин. Надалі вітер поступово підсилюється і приймає початкову швидкість та напрямок.
Причина добового ходу вітру - це добова зміна інтенсивності турбулентного переміщування. Вночі в приземному шарі спостерігається інверсія; немає підняття повітря і перемішування слабке. Найнижчий шар рухається дуже повільно внаслідок тертя, в більш високих шарах вітер не зазнає гальмуючого впливу поверхні. Із сходом сонця збільшується термічна нестійкість, посилюється перемішування, зростає взаємодія між нижніми і більш високими шарами. Це призводить до вирівнювання швидкостей і напрямків вітру на різних висотах. В результаті зверху вниз надходить повітря з більшою швидкістю і напрямком руху який сильно відхиляється від баричного градієнту. Знизу вверх надходить повітря з меншою швидкістю і з напрямком, який співпадає з баричним градієнтом.
Річний хід середньої швидкості вітру в помірних і полярних широтах на західних околицях континентів має максимум зимою, що пов'язано з великою різницею температур повітря над океаном і суходолом та відповідно - різниць тиску. На цих же широтах в глибині материків найбільші швидкості вітру припадають на літо.