- •Характеристика Київської області
- •Сонячна радіація
- •Побудувати графік ходу сонячної радіації за рік (Рис. 2)
- •Місячні і річні суми радіації та радіаційного балансу діяльної поверхні (мДж/м2), альбедо (%) та тривалості сонячного сяйва (год.) ,Бориспіль, Киїська область
- •Зводимо у вигляді таблиці
- •Температура повітря
- •Побудувати графік ходу середньомісячної температури повітря (Рис. 3).
- •Середні місячні і річні (tсер), максимальні (tмак) та мінімальні температури повітря (ºС), Баришівка Київська область
- •Місячна і річна кількість опадів (мм) з поправками на змочування, Баришівка Київська область
- •Звести розрахунки у вигляді таблиці, Баришівка Київська область
Характеристика Київської області
Територія області розташована в на півночі України в басейні середнії течії Дніпра з його притоками — річками Рось, Десна, Ірпінь, Трубіж, Прип'ять та іншими. Протяжність Дніпра в межах області — 246 км. Київщину пронизує 177 річок.Утворена 27 лютого 1932 року. Площа-28,1 тис. км2. Центр області – столиця України.
Київська область межує на Сході з Чернігівською і Полтавською, на Південному-Сході і Півдні з Черкаською, на Південному-Заході з Вінницькою, на Заході з Житомирською областями України, на Півночі з Гомельською областю Білорусі.Найбільшими містами є Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Ірпінь, Фастів.
Рельєф рівнинний із загальним похилом до долини Дніпра. Поверхня більшої частини області – хвиляста рівнина, розчленована річковими долинами, ярами й балками.
В області є 13 водосховищ, понад 2 000 ставків, майже 750 невеликих озер.
Область поділена на 25 районів, нараховує 25 міст, у тому числі міст обласного значення (включаючи м. Прип'ять) і 14 — районного значення, 30 селищ міського типу, 1 129 сільських населених пунктів. Усього населених пунктів — 1 184. В області є 686 місцевих рад: із них обласна — 1, районних — 25, міських (обласного значення) — 10, міських (районного значення) — 14, селищних — 30, сільських — 606.
Кількість наявного населення області складає 1 763,8 тис. осіб, у тому числі: міське — 1 049,7 тис. осіб, сільське — 714,1 тис. осіб; щільність населення на 1 км² — 63 особи. Чисельність економічно-активного населення становить 846,9 тис. осіб, у тому числі працездатного віку — 776,1 тис. осіб. Чисельність працівників у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, складає 791 тис. осіб, із них працездатного віку — 720,2 тис. осіб.
Поверхня області переважно рівнинна. Північна частина області розташована в межах Поліської низовини. На сході територія області захоплює частину Придніпровської низовини. Найбільш підвищені і розчленовані — південні та південно-західна частини, які належать до Придніпровської височини. В області — 130 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (площею 31,3 тис. га). До складу природно-заповідного фонду загальнодержавного значення області входить 14 заказників, дві пам'ятки природи, один дендрологічний парк, три пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Клімат — помірно-континентальний. Середня температура січня — -5,6°С, липня — +19,3°С. Річна кількість опадів становить 570-610 мм.
Корисні копалини на Київщині це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцеві піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод. При цьому, чималі запаси корисних копалин є нерозвіданими і, за умови вкладання коштів у їх розвідку, можуть бути використаними для розвитку бізнесу, зокрема в будівельній сфері, хімічній промисловості, тощо.
Рис 1: Київська область
Сонячна радіація
Добовий хід прямої сонячної радіації. В середньому за багаторічний період пряма сонячна радіація (S') має симетричний добовий хід відносно полудня. Значення S' - 0 при сході сонця, надалі пряма сонячна радіація, інтенсивно збільшується (приблизно до 10-ї години), а потім повільно зростає до максимуму в полудень. Після цього, вона інтенсивно падає до нуля при заході сонця.
Добовий хід S' змінюється по сезонам року. Влітку максимум S' біля полудня виражений значно різкіше ніж зимою.
Добовий хід S' змінюється в залежності від широти місця. Із зменшенням широти максимум S' біля полудня стає більш різкішим. Це пов'язано із збільшенням висоти сонця.
На кожну конкретну дату добовий хід може бути несиметричним відносно полудня внаслідок зміни прозорості атмосфери. Протягом доби, в години близькі до полудня і після нього, підсилюються висхідні рухи повітря, які піднімають водяну пару і пил, що зменшує прозорість. В результаті максимум S' може спостерігатися близько 10-ї години.
Річний хід S' визначається широтою місцевості і має такі особливості:
найбільш різкий хід характерний для приполярних районів; в зимове півріччя пряма сонячна радіація відсутня, а в момент літнього сонцестояння вона може досягти 1,0 квт/м2;
в середніх широтах максимум S' припадає на весну (травень, квітень), а мінімум - на грудень (момент зимового сонцестояння), що пов'язано із зменшенням прозорості атмосфери;
в екваторіальних районах хід має вигляд подвійної хвилі, тобто максимуми §' випадають на дні весняного та осіннього рівнодення, а мінімуми - на дні літнього та зимового сонцестояння;
амплітуда річного ходу (різниця між максимумом і мінімумом S') зростає із збільшенням широти.
Добовий хід розсіяної сонячної (D) залежить від хмарності (ступеня покриття неба хмарами). Цей хід при безхмарному небі паралельний ходу прямої сонячної радіації. Вранці D з'являється раніше ніж S'. Максимуму вона досягає в 12- 13 годин, після чого інтенсивно падає і досягає нульових значень після сутінків. Описаний хід сильно порушується і ускладнюється при мінливій хмарності.
Добові суми D залежать від висоти сонця і тривалості дня, тому вони збільшуються із зменшенням широти місцевості і зростають від зими до літа. В зимові місяці суми D більші ніж суми S'. Річний хід D при ясному небі має максимум в липні, а мінімум - в січні. Такий хід порушується і ускладнюється при мінливій хмарності.
Річні суми D в районах із значної хмарністю і в високих широтах можуть перевищувати річні суми S'.
Добовий і річний хід сумарної сонячної радіації (Q) визначається зміною висоти сонця. Сумарна радіація змінюється прямо пропорційно зміні висоті сонця, але вплив хмарності і прозорості атмосфери ускладнюють цю залежність та порушують її плавний хід.
Добові суми значень Q зростають із зменшенням широти місцевості. При цьому, чим менша широта, тим рівномірніше сумарна радіація розподіляється по місяцям року і тим менша її амплітуда. Річні суми Q також зростають із зменшенням широти.
Пряма радіація — сонячна радіація, що доходить до земної поверхні у виді пучка паралельних променів, що виходять безпосередньо від сонячного диска.
Розсіяна радіація — сонячна радіація, що була розсіяна в атмосфері, надходить на земну поверхню з усього небесного зводу. У похмурі дні вона є єдиним джерелом енергії в приземних шарах атмосфери.
Сумарна сонячна радіація — сукупність прямої і розсіяної сонячної радіації, що надходить у природних умовах на земну поверхню. Вона залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря, прозорості атмосфери і хмарності. У гірських районах розподіл сонячної радіації дуже складний, тому що її величина визначається також ще експозицією і крутістю схилів. Розподіл сумарної радіації представлено для рівнин і передгір'їв з абсолютними висотами до 600 м.
Радіаційний баланс земної поверхні - це різниця між усіма потоками променистими енергії, які надхлдять у земну поверхню і які втрачають із земної поверхні.
Альбедо - це відбивна здатність Землі.
Тривалість сонячного сяйва змінюється за сезонами, залежить від погодних умов і тривалості дня.