4. Значення естетики для творчої організації людського життя

Негативні вартості сучасного світу:

1. Споживацький характер культури (консюмеризм);

2. Утилітаризм;

3. Сурогати мистецтва;

4. Ерзацна культура;

5. Популяризація моди як важеля маси;

6. Естетичне прирівнюється до комерційно успішного.

Позаяк естетика є складовою і в праці, і в побуті, і в свідомості сучасної людини, яка формує в ній споглядальне начало, то естетика необхідна не лише художнику, який пише картину, але й кравчині, яка шиє костюм і столяру, який робить шафу, і інженеру, який створює автомобіль. Важливість естетики для творчої організації людського життя виявна в житті красою світу та красою, створеною людським генієм. Естетика й основний її предмет – мистецтво – постають справжньою сферою вільного само здійснення людини. Краса мистецтва, як і краса світу загалом, відкриває людині шлях до себе самої, щоб жити образами небайдужості, вчить жити не миттєвостями цього світу, а неминущими цінностями. Естетика пропонує не втечу від реальності в умовний світ ідеальної досконалості, а відкриває можливості вдосконалення реального світу через удосконалення духовного світу особистості, що, як така, здатна формувати життя за законами краси, долати потворність та обмеженість.

Естетика та мистецтво спрямовані на актуалізацію творчих умінь, вони покликані відкрити людині внутрішній світ, тобто формувати потребу та здатність жити доцільно у собі красою світу, багатющими здобутками культури, осмислюючи й переживаючи їх як світ власного буття.

Предметне поле естетичної теорії:

1. Краса людських стосунків;

2. Краса побуту;

3. Краса у ставленні до навколишнього світу та до себе самих;

4. Краса предметності;

5. Творення мистецьких скарбів.

В естетиці немає прямого утилітарного призначення. Вивчити основні положення цієї науки – ще не означає стати майстром мистецтва. Знання естетики навчає свідомому відношенню до художньої творчості і до процесу естетичного сприйняття і пізнання світу.

С.К’єркегор про естетичний, етичний та релігійний типи людини

У вченні К’єркегора відображена ідея розглядати етичне та естетичне як певні життєві позиції людини. Він виділяє три типи людини:

• естетичний

• етичний

• релігійний.

Естетична позиція – найперша і найнижча – звернена до зовнішнього світу, але лише постільки, оскільки він веде до насолоди. В кінцевому рахунку естетичну людину цікавлять насамперед свої самовідчуття і переживання. Вона боїться смутку та страждань. Насолода – її головна мета. Однак насолода має властивість закінчуватись. „Є комахи, які помирають відразу після запліднення. Так і наші радості: момент найповнішої насолоди – і їх уже немає”(К’єркегор С. Насолода і обов’язок). Однак гедоністична позиція вимагає все нових видів насолод. К’єркегор вважає естетичне ставлення до життя таким, що руйнує людину. Символ естетичної позиції – Дон Жуан.

Етична позиція пов’язана з реальним вибором себе як моральної істоти, яка знає різницю між добром і злом. Людина свідомо вибирає моральний закон. Головне для етичної позиції – слідування внутрішньому обов’язку. „естетичним началом може називатись те, завдяки чому людина є безпосередньо тим, що він є, етичним – те, завдяки чому вона стає тим, чим стає”.

Третя стадія – стадія релігійної людини. Релігійна людина прагне до вічного. Інколи вона навіть може переступити через моральний закон, як це зробив Авраам – символ цього типу людини. Для релігійної людини віра найвища від усякого морального закону.