2. Основні завдання естетики

В. Мовчан пропонує таке визначення: «Естетика – наука про закони: 1). Образно-формуючого способу об’єктивації духовного досвіду (досвід набуває не відчужених, цілісних, чуттєво даних форм); 2). Ціннісно-переживаючого ставлення до дійсності (активна долученість розуму і почуттів до предмету, що викликав своїми ціннісними якостями стан небайдужості; практична незацікавленість, естетична небайдужість є основою духовності)». Стан небайдужості філософ визначає як стан здійснення людиною повноти своєї людської природи, що постає самоутвердженням творчої сутності в красі [Мовчан].

Основні проблеми, які становлять систему естетичного знання (Мовчан В.С):

1. Категорія «естетичне» (що є фундаментальною основою естетики як науки). Естетичне відображає закономірності духовно-творчого відношення до світу як вільної взаємодії інтелектуальних структур людини та виразних форм дійсності.

2. Проблеми «естетичної свідомості», що що конкретизується у таких формах: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетична теорія.

3. Категорії естетики: прекрасне, піднесене, трагічне, комічне. Модифікації цих категорій: гармонія, краса, грація, ідеал, драматичне, героїчне, гротеск, іронія. Категорії художньої творчості: мистецтво,наслідування, образ, алегорія, форма, смак (художній).

4. Проблеми, котрі становлять зміст естетичного знання – мистецтво.

5. Проблеми теорії естетики – дослідження закономірностей творення краси у людських взаєминах, краси середовища, краси побуту, краси виробничої діяльності, доцільності краси предметності, створеної людиною.

6. Надзавдання естетики – формувати гармонійну цілісність духовного світу особистості системою духовних цінностей, що утворюють компетенцію науки естетики.

Функції естетики:

1. Гносеологічна.

2. Аксіологічна.

3. Світоглядна (світогляд не тільки керує талантом і майстерністю, але й сам формується під їх впливом в процесі творчості).

4. Виховна.

5. Методологічна

3. Зв'язок естетики з іншими науками

1. З філософією. Розкриття більшості проблем естетики неможливе без використання філософських категорій, наприклад таких: об’єктивне, суб’єктивне, часткове, загальне, сутність і явище, зміст і форма, а також законів як регулятивних принципів у пізнанні явищ естетичного характеру.

2. З мистецтвознавством, а саме: з теоріями певних видів мистецтв (літератури, кіно, живопису, музики та ін..), історією їхнього розвитку та художньою критикою.

3. З психологією. Пізнання прекрасного, трагічного, комічного, психології, художньої творчості і співтворчості, природи художнього таланту й естетичного компонента свідомості неможливе без використання системи понять психології, зокрема: відчуття, сприймання, пам'ять, уява, мислення, увага, емоції, здібності, характер, темперамент.

4. З етикою. Етика та естетика: загальна спрямованість на людину як на своєрідний об’єкт морально-естетичного аналізу і носія творчого потенціалу.

Своєрідним аспектом взаємодії етики та естетики є аналіз структури естетичного почуття, яке формується на органічній єдності так званих зовнішніх та внутрішніх почуттів людини. Формування зовнішніх почуттів – зору, слуху, дотику – результат тривалої біологічної еволюції світу. Внутрішні почуття (любов, ненависть, дружба) – це почуття морально-етичні. Естетичне почуття, як складний сплав зовнішніх і внутрішніх, несе в собі морально-етичне навантаження. Особливу роль етика відіграє при аналізі художньої діяльності, мистецтва як складової частини предмета естетики. Доцільно ставити питання професійної етики митця, його моральної відповідальності за наслідки власної творчості (участь конкретних мистецьких напрямів у художньому обґрунтуванні насильства, моральної вседозволеності). Морально-етичне навантаження несе в собі проблема творчої професійної освіти, виховання митця. Етика взаємин “учитель – учень”. Отож, естетичне освоєння світу людиною орієнтоване на ідеал краси, а моральне ставлення людини до світу зорієнтоване на ідеал добра. Єдність ідеалів добра та краси ще з античних часів символізує гармонійну цілісність людської культури.

5. З культурологією.

6. З історією.