10.3. Анотація

На останній сторінці автореферату мають бути розміщені анотації українською, англійською та російською мовами. На вибір здобувача анотація англійською або російською мовою має бути розгорнутою, обсягом до 2 сторінок машинописного тексту (до п'яти тисяч друкованих знаків) і містити інфор-мацію про зміст та результати дисертаційної роботи. Дві інші анотації обсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту (до 1200 друкованих знаків) мають бути ідентичного змісту і містити стислу інформацію про дисертацію.

Анотації складають за формою, яка містить такі дані:

• прізвище та ініціали здобувача;

• назва дисертації;

• вид дисертації (рукопис, монографія) і науковий ступінь;

• спеціальність (шифр і назва);

• установа, де відбудеться захист;

• місто, рік;

• основні ідеї, результати та висновки дисертації. Виклад матеріалу в анотації має бути стислим і точним.

Слід використовувати синтаксичні конструкції, прита^анні мові ділових документів, стандартизовану термінологію, уни-кати складних граматичних зворотів, маловідомих термінів і символів.

Після кожної анотації наводять ключові слова — слова або стійке словосполучення із тексту анотації, яке несе смис-лове навантаження. Сукупність ключових слів має відобра-жати основний зміст наукової праці. Оптимальна кількість ключових слів — від 3 до 10.

їх подають у називному відмінку, друкують у рядок через кому.

10.4. Оформлення автореферату

Примірники автореферату, які здобувач подає до спеціалі-зованої вченої ради разом з іншими документами та дисер-тацію, друкують за правилами для друкування дисертації з урахуванням певних особливостей.

За обсягом автореферат (без урахування обкладинки і анотацій) становить 1,3—1,9 авторського аркуша (30—32 сто-рінки друкованого тексту) для докторської та 0,7—0,9 автор-ського аркуша (14—16 сторінок друкованого тексту) для кан-дидатської дисертації і друкується українською мовою че-рез 1,5 інтервала з розміщенням до 40 рядків на сторінці. Тобто приблизно обсяг автореферату становить для канди-датської дисертації 1,0 авторський аркуш (40 000 знаків), для докторської — 2,0 авторських аркуші.

На лицьовому боці обкладинки автореферату подаються: назва організації, спеціалізована вчена рада якої прийняла дисертацію до захисту; прізвище, ім'я, по батькові здобувача; індекс УДК; назва дисертації; шифр і найменування спеці-альності за переліком спеціальностей наукових працівників; підзаголовок "Автореферат дисертації на здобуття науково-го ступеня доктора (кандидата) (галузь наук); місто, рік" (рис. 10.1).

На зворотному боці обкладинки автореферату зазначають-ся: організація, в якій виконана дисертація; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника і (або) консультанта, його місце роботи й посада; наукові ступені, вчені звання, місця роботи та посади, прізвища та ініціали офіційних опонентів; назва провідної установи із зазначен-

ням підрозділу (кафедри, відділу), де розглядалася дисерта-ція; датз і час проведення захисту, шифр спеціалізованої вче-ної ради та адреса організації, при якій її створено; бібліоте-ка, в якій можна ознайомитися з дисертацією; дата розси-лання айтореферату; підпис ученого секретаря спеціалізова-ної вченої ради (рис. 10.2). Серед учених звань наукового керівниі^а і опонентів не слід вказувати їхнє членство в гро-мадськиХ (недержавних) академіях наук.

Автореферат не має титульного аркуша.

Номери сторінок проставляються в центрі верхнього поля сторінкй- Нумерація починається з цифри 1 на першій сто-рінці, де міститься загальна характеристика роботи.

Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту.