- •Поняття і структура політики.
- •2. Місце політики в системі суспільних відносин
- •3.Види політики. Функції політики
- •5. Політичні ідеї Античності
- •6. Політична думка Середньовіччя
- •7. Політичні вчення Відродження
- •8.Політичні вчення Нового часу
- •9. Основні напрямки політичної думки хіх – початку хх століття
- •10. Сучасні політичні концепції
- •11. Становлення політології як самостійної наукової дисципліни
- •12. Предмет політичної науки. Методи політології
- •13. Структура та функції політичної науки
- •14.Розвиток політології в Україні
- •16. Структура політичної влади.
- •17. Мотиви підкорення та ресурси влади
- •18. Принципи організації і функціонування політичної влади.
- •19. Легітимність політичної влади в Україні
- •20. Поняття політичної еліти. Класичні та сучасні елітистські концепції
- •21. Типологія політичних еліт.
- •22. Рекрутування політичних еліт
- •23. Політична еліта України: якісний склад, канали рекрутування, механізми реалізації влади
- •24. Поняття та ознаки політичного лідерства.
- •25. Сучасні концепції політичного лідерства
- •27 Основні підходи до вивчення політичних систем
- •28.Моделі функціонування політичної системи
- •29. Типологія політичних систем
- •30. Поняття і типи політичного режиму
- •31. Тоталітаризм і авторитаризм як форми недемократичного політичного режиму
- •32. Демократичний політичний режим: поняття й ознаки
- •33. Посттоталітарні політичні режими: поняття й особливості
- •34. Держава як центральний елемент політичної системи суспільства.
- •35. Універсальність і суверенність державної влади
- •36. Ознаки держави. Основні концепції походження, природи і соціального призначення держави
- •37.Внутрішні і зовнішні функції держави
- •38 Поняття форми правління. Монархія: поняття, ознаки, види
- •39.Поняття форми правління. Республіка, її особливості та різновиди
- •40. Радянська республіка як недемократична форма республіканського правління
- •41.Поняття форми державного устрою. Унітарний державний устрій, його ознаки
- •42. Поняття форми державного устрою. Федерація: поняття, ознаки і види
- •58. Корпоративізм і неокорпоративізм
- •59. Групи інтересів у політичній системі України
- •60. Поняття політичної культури, її роль у суспільстві. Структура політичної культури
- •62. Політична символіка. Мова як політичний символ
- •63. Політична свідомість
- •64. Поняття і класифікація політичної участі. Протестні форми політичної участі
- •Політичний тероризм
- •Природа абсентеїзму
- •67. Типи політичної культури
- •Типологія політичної культури є. Вятра
- •68.Специфіка української політичної культури: історія і сучасність
- •87. Світова політика: поняття, зміст, цілі. Система міжнародних відносин
- •88. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.
- •89. Основні принципи міжнародної політики
- •90. Історичний розвиток і сучасне розуміння геополітики.
- •93. Основні геополітичні концепції сучасності
- •95. Поняття, предмет і категорії політичної глобалістика
- •Питання до іспиту з політології
- •1. Поняття і структура політики.
8.Політичні вчення Нового часу
Політичні вчення Нового часу були спрямовані на обґрунтування можливості влаштування суспільства на принципах свободи і громадянської рівності. Ці вчення віддзеркалювали потреби й інтереси буржуазії, яка зароджувалася і яка боролась проти феодалізму. Загальною концептуальною основою для мислителів Нового часу стали принципи природного права, згідно з яким кожна людина народжується з не відчуженими правами (право на життя, вільний розвиток, працюю, участь у справах суспільства і держави). Засновником нової політичної думки був Нікколо Макіавеллі.
Політичні погляди Н. Макіавеллі (1469-1527) – італійський державний діяч, політичний мислитель, який започаткував виокремлення науки про політику в окрему галузь, дослідженню якої присвятив все своє життя.
Головні праці – “Володар” (1513), “Історія Флоренції” (1532), “Міркування про першу декаду Тіта Лівія” (1519), в яких обґрунтував світську концепцію політики, вільної від релігійних і моральних забобонів, як засобу реалізації соціальних інтересів; висунув гасло “мета виправдовує засоби”, в контексті якого правитель задля слави ч могутності держави може порушувати моральні закони.
Ідеал Макіавеллі – сильна республіка, яка гарантує своїм громадянам не лише розквіт свободи, а й рівність, адже лише свободі і рівність можуть розвивати здібності індивіда, втілювати в ньому любов до загального блага і необхідність громадської чесноти.
Політичні погляди Томаса Гоббса (1588-1679). Англійський філософ, який свої політичні погляди виклав у роботах “Філософські основи вчення про громадянина” (1642), “Левіафан або Матерія, форма і влада держави церковної та громадянської “ (1651). Вчений розглядав проблеми походження і сутності держави, природи і влади, взаємин громадян з правителями, принципи політичного і суспільного життя, з’ясовував принципи соціальної психології, моралі, релігії; розвивав вчення про природний стан, суспільний договорів і громадянські права. В основу теорії держави Т. Гоббс поклав уявлення про природу індивіда. Він вважав, що спочатку усі люди були рівними, але егоїзм сприяв виникненню у суспільстві “війни всіх проти всіх”. Оскільки в природному стані існувала “війна всіх проти всіх”, люди вимушені були укласти суспільний договір з правителем, відавши частину прав суверену взамін на власну безпеку. Правитель у відповідь на це зобов’язувався гарантувати безпечне життя підданих, та покласти край загальній війні. Для укладення суспільного договору необхідною була згода більшості, а меншість повинна була підкоритися їй. Об’єднана у такий спосіб сукупність людей складала державу.
Політичні погляди Дж. Локка (1632-1704). Англійський філософ та політичний мислитель, розвинув державно-правові концепції Нового часу, основоположник лібералізму та конституціоналізму. В своєму доробку “Два трактати про державне правління” (1690) висунув ідеї про права людини, поділ влади і правову державу. Він вважав, що такі права, як право на життя, власність і свободу є невідчужуваними від людини і ніхто не повинен посягати на них.