- •Поняття і структура політики.
- •2. Місце політики в системі суспільних відносин
- •3.Види політики. Функції політики
- •5. Політичні ідеї Античності
- •6. Політична думка Середньовіччя
- •7. Політичні вчення Відродження
- •8.Політичні вчення Нового часу
- •9. Основні напрямки політичної думки хіх – початку хх століття
- •10. Сучасні політичні концепції
- •11. Становлення політології як самостійної наукової дисципліни
- •12. Предмет політичної науки. Методи політології
- •13. Структура та функції політичної науки
- •14.Розвиток політології в Україні
- •16. Структура політичної влади.
- •17. Мотиви підкорення та ресурси влади
- •18. Принципи організації і функціонування політичної влади.
- •19. Легітимність політичної влади в Україні
- •20. Поняття політичної еліти. Класичні та сучасні елітистські концепції
- •21. Типологія політичних еліт.
- •22. Рекрутування політичних еліт
- •23. Політична еліта України: якісний склад, канали рекрутування, механізми реалізації влади
- •24. Поняття та ознаки політичного лідерства.
- •25. Сучасні концепції політичного лідерства
- •27 Основні підходи до вивчення політичних систем
- •28.Моделі функціонування політичної системи
- •29. Типологія політичних систем
- •30. Поняття і типи політичного режиму
- •31. Тоталітаризм і авторитаризм як форми недемократичного політичного режиму
- •32. Демократичний політичний режим: поняття й ознаки
- •33. Посттоталітарні політичні режими: поняття й особливості
- •34. Держава як центральний елемент політичної системи суспільства.
- •35. Універсальність і суверенність державної влади
- •36. Ознаки держави. Основні концепції походження, природи і соціального призначення держави
- •37.Внутрішні і зовнішні функції держави
- •38 Поняття форми правління. Монархія: поняття, ознаки, види
- •39.Поняття форми правління. Республіка, її особливості та різновиди
- •40. Радянська республіка як недемократична форма республіканського правління
- •41.Поняття форми державного устрою. Унітарний державний устрій, його ознаки
- •42. Поняття форми державного устрою. Федерація: поняття, ознаки і види
- •58. Корпоративізм і неокорпоративізм
- •59. Групи інтересів у політичній системі України
- •60. Поняття політичної культури, її роль у суспільстві. Структура політичної культури
- •62. Політична символіка. Мова як політичний символ
- •63. Політична свідомість
- •64. Поняття і класифікація політичної участі. Протестні форми політичної участі
- •Політичний тероризм
- •Природа абсентеїзму
- •67. Типи політичної культури
- •Типологія політичної культури є. Вятра
- •68.Специфіка української політичної культури: історія і сучасність
- •87. Світова політика: поняття, зміст, цілі. Система міжнародних відносин
- •88. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.
- •89. Основні принципи міжнародної політики
- •90. Історичний розвиток і сучасне розуміння геополітики.
- •93. Основні геополітичні концепції сучасності
- •95. Поняття, предмет і категорії політичної глобалістика
- •Питання до іспиту з політології
- •1. Поняття і структура політики.
35. Універсальність і суверенність державної влади
Державний суверенітет. Поняття “державного суверенітету” з'явилося в кінці середніх віків, коли стало потрібним відділити державну владу від церковної і надати їй виняткове, монопольне значення. Нині суверенітет - обов'язкова ознака держави. Держава, яка його не має - це колонія або домініон.Суверенітет як властивість (атрибут) державної влади полягає в її верховенстві, самостійності і незалежності.Суверенність державної влади обумовлюється її можливостями реально, а не тільки ідеологічно впливати на суспільні відносини.Верховенство державної влади всередині країни означає:
q Універсальність її владної сили, яка розповсюджується на все населення, всі партії і суспільні організації даної країни;
q Її прерогативи (державна влада може визнати нікчемним будь-який прояв іншої суспільної влади, якщо остання порушує закон);
q Наявність у неї таких засобів впливу, якими ніяка інша суспільна влада не володіє (армія, поліція і т.д.)
Самостійність і незалежність державної влади від всякої іншої влади усередині країни і зовні її виражається в її винятковому, монопольному праві вільно вирішувати всі свої справи.
9) Нерозривний зв'язок держави і права. Без права держава існувати не може. Право юридично оформляє державу і державну владу і тим самим робить її легітимними, тобто законними. Держава здійснює свої функції в правових формах. Право вводить функціонування держави і державної влади в рамках законності, підкоряє їх конкретному правовому режиму. При такій підлеглості держави праву і формується демократична правова держава.
10) Держава відіграє важливу роль у вдосконаленні суспільства як власника основних засобів і знарядь виробництва; визначає основні напрямки його розвитку в інтересах всіх і кожного;
11) Держава має спеціальний апарат управління, який забезпечує виконання державних функцій;
12) Держава має розгалужену систему юридичних органів, що дозволяє використовувати різні методи переконання і примусу;
13) Держава володіє єдністю законодавчих, управлінських і контрольних функцій, це єдина повновладна організація у масштабі всієї країни. [4]
Держава відноситься до владно-політичних організацій і виступає як головна сила в руках політичних сил, які тримають владу в своїх руках, як головний виразник їх волі і інтересів.
У найбільш концентрованому вигляді ознаки державної влади виявляються через суверенність:
Ш Верховенство - державна влада є вищою владою в суспільстві;
Ш Повнота (неподільність) - державна влада належить до народу, який є її єдиним джерелом;
Ш Самостійність - державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи інших суспільств.
Ознаки, які відрізняють державну владу від первісного соціально однорідного суспільства:
q У первісному суспільстві первісна влада виражає і захищає інтереси всіх членів суспільства; у соціально неоднорідному - інтереси насамперед керівного (панівного) класу, його частини або іншої соціальної групи;
q У первісному суспільстві носії влади не відокремлюються за соціальним статусом, професійно від інших членів суспільства; у соціально неоднорідному (зокрема, класовому) суспільстві носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, “загони”;
q У первісному суспільстві населення не оподатковується; а у соціально неоднорідному (зокрема класовому) суспільстві для утримання державної влади встановлюються податки;
q У первісному суспільстві органи влади не поділяються за окремими функціями на певні види, а у соціально неоднорідному суспільстві функції влади розподіляються між окремими органами, виникає специфічна структура влади;
q У первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду, племені, на якій території вони б не перебували; а в державі влада поширюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території;
q У державі складається система особливих загальнообов'язкових правил поведінки - юридичних норм, яких не знало первісне суспільство. Поняття про такі норми стало позначатися з певних причин словом (терміном) “право”.
Але не зважаючи на те, що держава є формою організації інтересів усіх членів суспільства, вона не об'єднує їх абсолютно в усіх сферах, аспектах їхнього життя.