2.2. Підрахунок обсягів цегляної кладки
Правила визначення об’ємів робіт:
об’єм цегляної кладки стін обчислюється за винятком об’єму прорізів для встановлення вікон та дверей;
об’єм кладки стін з цегли з повітряним прошарком підраховуються з врахуванням обсягу повітряного прошарку;
об’єм робіт по влаштуванню перегородок слід підраховувати по проектній площі, за винятком площі прорізів для встановлення дверей.
Визначення об'єму кладки стіни
Площа стіни, м2
де а – довжина стіни, м;
h- висота стіни, м.
Площа прорізів (дверей та вікон), м2
де а – довжина прорізу, м;
h - висота прорізу, м;
n – кількість прорізів (дверей та вікон).
Загальна площа стін за винятком прорізів, м2
Об’єм кладки стіни, м3
де b – ширина стіни (кладки), м.
2.3. Визначення трудомісткості робіт
Трудомісткість виконання робіт визначається за формулою:
де НЧ – норма часу в люд-год. або в маш-год. при виконанні будівельного процесу;
V – обсяг робіт у відповідних одиницях (м2; м3; шт.);
tзм – тривалість робочої зміни в годинах (при п'ятиденному робочому тижні tзм=8 год);
k – коефіцієнт при нормі часу.
Результати підрахунку трудомісткості робіт зводяться в калькуляцію трудових витрат і зарплати робочих.
Приклад заповнення калькуляції наведено у таблиці 3.
Р ОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПОТОКУ ПРИ ЗВЕДЕННІ БУДІВЕЛЬ ІЗ ЦЕГЛИ
Основним методом суміщеного виробництва цегляних та монтажних робіт є потоковий. При потоковому методі організація робіт здійснюється по захватно-ярусній системі.
Правила організації робіт по захватно-ярусній системі:
- розподіл комплексу робіт на складові процеси й організація спеціалізованих ланок;
послідовність виконання процесів спеціалізованими ланками здійснюється постійним складом комплексних бригад в однаковому темпі;
перехід ланок із захватки на захватку для виконання певних процесів з застосуванням постійного набору інструмента та комплекту механізмів здійснюється через рівні проміжки часу, які називаються кроком потоку.
3.1. Загальна тривалість робіт у днях на потоці визначається за формулою:
де К – модуль циклічності в змінах;
А – кількість робочих змін у добі;
m – кількість ярусо-захваток;
n – кількість окремих потоків.
При визначенні кількості окремих потоків необхідно враховувати особливості будівельного процесу, до складу якого входять різні види робіт. При проектуванні спільного виробництва цегляних та монтажних робіт рекомендується приймати два окремих потока: перший - цегляні роботи, другий – монтажні робот (тобто n = 2).
У перший окремий потік входять такі види робіт: цегляна кладка, укладання перемичок. При цьому крановими операціями є подача цегли та розчину до місця укладання цегли та монтаж перемичок.
В другий окремий потік входять: монтаж плит перекриття, площадок та маршів сходів; установлення риштувань, заповнення віконних та дверних прорізів.
Кількість ярусо-захваток (m) будівельного потоку визначають наступним чином: будівлю в плані розділяють на захватки, а кожен поверх по висоті на 3 яруси (висота ярусу має дорівнювати 1,2 м, якщо товщина стіни до 21/4 цеглини, та 0,9 м, якщо товщина стіни до 3 цеглин). Помноживши кількість ярусів на кількість захваток, знаходять кількість ярусо-захваток.
Модуль циклічності К дорівнює одній зміні, при двозмінному режимі роботи А=2.
Визначаючи тривалість робіт для комплексного процесу цегляної кладки та монтажу, параметри будівельного потоку ув'язати з можливостями вантажопідйомних кранів.
Для цього визначають тривалість окремих потоків.
3.2. Тривалість окремого потоку в змінах визначають за формулою:
,
де К – модуль циклічності в змінах;
m – кількість ярусо-захваток для окремого потока.
3.3. Розрахунок параметрів циклограми наведемо на прикладі (графічна форма представлена на рис.1):
Вихідні дані: кількість поверхів – 2, К=1; А=2; m=30; n=2.
Загальна тривалість робіт складає Т = 15,5 днів (31 зміна).
Необхідно перевірити – чи зможе один кран виконати всі кранові операції в потрібному обсязі на обох окремих потоках.
Припустимо, що машиномісткість кранових операцій складає Тко. = 59,9 м-зм (береться з калькуляції трудових витрат та зарплати робітників), тоді потрібна змінна машиномісткість дорівнює:
Отже, при тривалості робіт в 31 зміну один кран не зможе забезпечити безперебійну роботу мулярів та монтажників.
Для виконання необхідного обсягу кранових операцій необхідно подвоїти кількість кранів, якщо це можливо по об'ємно-планувальному рішенню будинку і вимог охорони праці.
В протилежному випадку необхідно збільшити тривалість виконання процесу Збільшення цього досягти двома шляхами.
Перший – кам’яні і монтажні роботи не співпадають за часом, а виконуються в різні зміни: кам'яні – у першу, монтажні - в другу, тобто приймається однозмінний режим роботи (А = 1). Модуль циклічності дорівнює одній зміні (К = 1).
Другий – прийняти, що модуль циклічності, тобто час роботи на захватці рівнює двом змінам (К = 2) при двозмінному режимі робіт (А = 2). У цьому випадку кам'яні та монтажні роботи виконуються паралельно на різних захватках.
Для остаточного вибору проаналізуємо два варіанта та розглянемо схеми послідовності виконання робіт по ярусах та захватках.
Аналіз показує, що в першому варіанті кількість людей в зміну, що беруть участь у процесі, у два рази більше, ніж у другому. Тому що модуль циклічності К в першому випадку дорівнює 1, у другому – 2. Але в першому варіанті для забезпечення безперервної роботи мулярів необхідний один комплект риштувань, а в другому два комплекти.
Далі необхідно перевірити позмінну завантаженість крана.
Потрібна змінна машиноємкість кранових операцій окремого потоку дорівнює:
де
- загальна машиноємкість кранових
операцій окремого потоку, в м-зм;
tоп – тривалість робіт окремого потоку, в днях.
Якщо потрібна змінна машиноємкість кранових операцій не перевищує однієї машино-зміни, то один кран при прийнятих параметрах будівельного потоку здатний забезпечити безперебійне, ритмічне виконання робіт окремих потоків.
3.4. Визначення змінного складу мулярів у бригаді (за цією ж формулою визначають змінну кількість теслярів-монтажників (Nм) і такелажників (Nт)):
де Тк.к. – загальна трудомісткість виду робіт, в люд- днях;
m – кількість ярусо-захваток на всьому будинку;
К – тривалість роботи (у змінах) на одній ярусо-захватці (модуль циклічності).
Р – коефіцієнт перевиконання норми виробітку (приймається за фактичними показниками бригади за останні три місяці. У нашому випадку Р = 1,3).
З додатку 9 для кладки стін певної товщини вибираємо ланку мулярів.
З урахуванням наявного фронту робіт необхідно прийняти кількість ланок для кладки стін певної товщини (NЛ) та загальну кількість робочих у комплексній бригаді (Nбр).
3.5. Визначення кількості ланок для стіни певної товщини:
NЛ = LС / LД,
де NЛ – кількість ланок для виробництва цегляної кладки
LС – довжина стіни певної товщини, м.;
LД – довжина ділянки для стін певної товщини, м.
3.5.1. Визначення довжини ділянки для кожної ланки по формулі:
де
- кількість робітників у ланці;
tзм – час робочої зміни (8 годин);
КП – коефіцієнт прорізості;
в – товщина кладки, в м.;
h – висота ярусу, в м.;
Р– коефіцієнт, що враховує перевиконання норми виробітки.
3.5.2. Коефіцієнт прорізості визначають за формулою:
,
де Fп – площа прорізів, м2;
Fc - загальна площа стін, м2.
3.6. Загальна чисельність комплексної бригади визначається за формулою:
Nбр = Nк +Nм + Nт