14. Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем.

Функціональна модель - модель, котра відображає основні особливості функціонування системи. При декомпозиції системи розглядатають моделі структури системи у вигляді дерев, ромбів та сітьові моделі.

Моделі декомпозиції системи

Дерева – при структурному або об.-орієнт. підході як правило будується дерево цілей системи, дерево ф-цій с-ми і тд. Дерево має вигляд

Сітьові моделі – дають можливість визначення зв’язків між компонентами с-ми одного рівня ієрархії .

Найпростіша модель – чорна скринька, розкладається на сукупність моделей, що описують реалізацію функцій системи на різних рівнях ієрархії процесів (дерево процесів).

Методологія SADT (Structured Analyses and Design Technique), що в дослівному перекладі означає "технологія структурного аналізу і проектування" дає можливість представити систему у вигляді класичної САДТ-діаграми (функціональний блок, що характеризується наявністю входу, виходу, механізму і управління) проводити подальшу функціональну декомпозицію рівнів системи. Побудова дерева функцій системи, дерева цілей є моделлю її функціонування.

Функції системи реалізуються через потоки енергії, людей, матеріальні

та інформаційні. Структуру можна розглядати також як множину обмежень

на потоки в просторі та часі. Відображення структури системи, у якій зв’язками є інформаційні потоки, можна здійснити за допомогою діаграм потоків даних DFD (data flow diagrams). DFD відображають джерела та споживачів інформації, вид та напрямок передачі інформації, елементи накопичення та процеси перетворення, при цьому використовуються різні засоби відображення елементів (нотації).

В рамках об’єктна-орієнтовного підходу функціонування системи, крім вищезазначених діаграм, описуються класами, життєвими циклами об’єктів, для опису яких доцільно використовувати UML діаграми.

15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.

16. Специфікації процесів та постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.

Процес – це набір станів системи, що відповідає впорядкованій

неперервній або дискретній зміні деякого параметра, що визначає

характеристики чи властивості системи. В більшості випадків таким

параметром є час. Процес зміни станів системи в часі відображає її динаміку. Процеси в системі мають різноманітне значення. Зокрема, процеси створення комп’ютеризованої інформаційної системи вимагають реалізації різних “під процесів”, які забезпечують основну функцію розробника. Отже, процеси описуються як залежності виходів від входів в модулях різного ступеня узагальнення або різного рівня ієрархії. При цьому принципово не важливо, чи сприяє, а чи перешкоджає загалом той чи інший процес реалізації системою своїх функцій.

Процеси відображають функції системи, тобто, “що система і/або як виконує”. Кожен процес має один або декілька входів та виходів. Процес має назву та номер. Основними властивостями процесів є: простота назв та “консервування” даних.При побудові діаграм слід розрізняти фізичні та логічні процеси.Фізичні процеси окрім розкриття дії, тобто “що система виконує”, вказують на засоби , тобто “як, яким чином” вона виконує функції. Наприклад, логічному процесу “перевірка замовлення” може відповідати такий фізичний процес: “введення замовлення оператором”.

Х. Постановка задачі (структурний підхід)

Х.1. Структура задачі системи

Х.2. Постановка задачі. Її назва

Х.2.1. Ціль та призначення задачі

Х.2.2. Вхідна інформація

- перелік

- джерела

- форма представлення

- опис атрибутів (реквізитів)

Х.2.3. Вижідна інформація

- перелік

- для кого призначена

- форми представлення

- опис атрибутів

Х.2.4. Матем. Методи, алгоритми, визначення вихідної інформації

Х.2.5. ФМІТ (для ділових систем)

При об-орієнт. підході опис прецедентів :

на 1-му рівні при описі про процесів ми визначаємо структуру прецедентів і описуємо структуру високого рівня.

2 етап на цій основі будується перший варіант діаграми прецедентів

3 етап опис прецедентів в розгорнутому вигляді

Прецеденти:

Головні - ядро системи. Є обов’язковими

Другорядні – Бажано реаліз., хоча б в ручному вигляді

Додаткові – необов’язкові, але покращують систему. Ідеальні передбачають опис декларативного типу ( що має бути зроблено)

Специфікація – це ідентифікація елементів-ми та підсистеми, її взаємозв’язок, зв'язок цілей, функцій та ресурсів, опис допустимих станів с-ми. Якщо вхідні посилання, мета, умови задачі, розвязку, погано або частково описуються, то такі с-ми наз погано формалізовані