Практичне заняття № 5

Тема : Загальна характеристика функціональних стилів

української літературної мови

Контрольні запитання :

1. Історичний розвиток стилів української літературної мови.

2. Явище лінгвоциду в історії української літературної мови (ХVІІ-ХІХ ст.) та його вплив на формування функціональних стилів.

3. З історії функціонування стилів.

4. Стале і змінне в історії окремих стилів.

5. Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю.

Література :

1. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред.. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 561-582.

2. Дудик П.С. Стилістика української мови. – К.: Академія, 2005. – С. 54-61.

3. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища шк., 2003. – С. 241-247.

4. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. – К., 1977. – С. 217-227.

5. Мацько Л.І., Христенюк В. Явище лінгвоциду в історії української літературної мови (ХVІІ-ХІХ ст.) // Дивослово. – 2003. - № 3. – С. 58-64.

6. Ніколаєнко О.М. Стиль та проблеми стильового аналізу. Практикування стилю в різних науках // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. - № 4. - С. 22-28.

7. Масенко Л. Мовно-культурна ситуація в Україні (Соціологічні чинники формування) // Дивослово. – 2001. - № 10.

8. Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ ст. (Зміни в лексиці) // Дивослово. – 2000. - № 4.

9. Мацько Л. Матимемо те, що зробимо (До питання формування мовної культури) // Дивослово. – 2001. - № 9.

Завдання 1:

Сучасна українська молодь має знати такі фундаментальні факти історії, які свідчать про вирішальний вклад української інтелігенції у творення системи російської освіти і культури на межі ХVІІ – ХVІІІ ст. (епохи Петра І). Цього, по суті, не визнавали ні дореволюційна, російська, ні радянська офіційна наука, але про це пишуть окремі об’єктивні історики, такі, наприклад, як М. Трубецькой. У статті «До української проблеми» він відзначає: «Українські культурні діячі були головною силою у заходах Петра І, спрямованих на піднесення освіти і європеїзацію Московії… Таким чином, стара великоруська московська культура в часи царювання Петра вмерла; та культура, яка з часів Петра живе і розвивається в Росії, є органічним і безпосереднім продовженням не московської, а київської, української культури». Слід пам’ятати, що першим міністром освіти Росії в 1802 р. став випускник Києво-Могилянської академії граф Павло Заводовський. Основоположник педагогічної науки в Росії і «вчителем російських учителів» був новгород-сіверський українець К.Д.Ушинський. Найвидатнішим російським письменником був і залишається М.В. Гоголь з Полтавщини, уславленим композитором – П.І. Чайковський з Черкащини, а художником – І.Ю.Рєпін з Харківщини. А хіба можна уявити світову фізику і медицину без українця Івана Пулюя – першовідкривача х-випровімінювання ? А який внесок у світову математичну науку вклав полтавець Михайло Остроградський, який у 29 років став дійсним членом Петербурзької академії наук, а в 35 років – членом Академії наук США та цілого ряду країн Європи ! Початок розвитку космічної науки й освоєння космосу поклали українці Едуард Ціолковський, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов та цілий ряд інших видатних учених з України.

У якому стилі викладено матеріал, поданий у наведеному тексті? Схарактеризуйте мовні засоби (лексичні, морфологічні, синтаксичні) використані у тексті. Спробуйте подати тему повідомлення в іншому стилі. Чи змінилися мовні засоби, якими Ви послуговувались?

Завдання 2:

Доберіть тексти різних стилів, дослідіть їх на предмет вживання слів різних частин мови (статистичний метод).

Чи збіглися результати ваших спостережень із висновками, зробленими авторами видання: Статистичні параметри стилів. – К.: Наук. думка, 1967. –260 с.

Арфами, арфами –

Золотими, голосними обізвалися гаї

самодзвонними:

йде весна

запашна,

квітами-перлами

закосичена.

Сміх буде, плач буде

Перламутровий…

Десь на дні мого серця

Заплела дивну казку любов.

Щось мріє гай –

Над річкою.

Ген неба край –

Як золото.

Мов золото – поколото.

Горить-тремтить ріка,

Як музика.

Сестру я Вашу так любив –

дитинно, злотоцінно.

Я ваші очі пам’ятаю,

як музику, як спів.

Женуть вітри, мов буйні тури!

Тополі арфи гнуть…

З душі моєї – мов лілеї –

ростуть прекрасні – ясні, ясні –

з душі моєї смутки, жалі,

мов квітоньки, ростуть.

День – біжить, дзвенить – сміється,

перегукується!

Випливають хмари –

сум росте, мов колос:

хмари хмарять хвилі:

сумно, сам я, світлий сон…

П.Тичина