2. Мацько л.І., Сидоренко о.М., Мацько о.М. Стилістика української мови : Підручник /За ред. Л.І. Мацько. – к. : Вища шк., 2003. – с.20 -60.

3. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 23-26.

Завдання :

1. Визначте функцію повторювального звуконаслідування шу-шу у повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»:

Він жив, той морок, рухався, дихав, шептав щось тисячними устами, безперестанно, уперто, з посвистом, як стара баба. Соломія сиділа перестрашено та прислухалася, про що шепче морок. Шу… шу… шу… - починав він здалека, шу… шу… шу… - одзивалось тут коло неї, шу… шу… шу… - шепотіло все разом – пощо було клясти… шу-шу… а тепер умре… побачиш – умре… шу… шу… шу… Соломії ставало моторошно. «Брешеш, брешеш… - хотіла вона кинути в лице злому морокові, він мій… він буде жити… його не дуже поранено… адже він стільки пробіг…» Але морок уперто шумів своє: - Він умре … шу… шу…

2. Користуючись словником синонімів, доберіть синонімічний (мейоративний) пейоративний) ряд до слів земля, ніс .

3.Доберіть українські синоніми до поданих слів: інвазія, консенсус, пролонгація, реанімація, стагнація, конверсія, імідж, плюралізм, презентація, котоновий, корумпований, пресинг, дайджест, суверенітет, електорат.

4.З якою метою у тексті М.Стельмаха вжито синтаксичний ряд фразеологізмів: Там я [малий Сашко] мав і покаятися, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра.

Спробуйте написати твір-мініатюру з використання фразеологічних одиниць (тему оберіть самостійно).

5. Прокоментуйте синоніми до слів березень, вересень, соняшник, завірюха, взяті з художніх текстів та з розмовного мовлення.

Березень – березіль‚ березінь‚ березовень‚ березинець‚ білокорник‚

брамовесник‚ бурильник‚ бурунькотал‚ весняр‚ веснянок‚ веснявець‚

весній‚ весногрій‚ веснодум‚ веснодух‚ весномрій‚ весновій‚

веснород‚ весноклич‚ вирійник‚ веселик‚ веселинець‚ відтальник‚

(прощальник‚ розтальник) ‚ відтальний‚ відталець‚ гніздовий‚

довгожданець‚ зимобор‚ зимоой‚ зимоох‚ зимоляк‚ зимоспин‚

зимостин‚ зимовіднадник‚ зимовипихач‚ замкнизима‚ зимогриз‚

заграй-ярочки‚ капіжник‚ крапельник‚ красовик‚ марець‚

новолітець‚ первоквіт‚ перворяст‚ полютий‚ пробудник‚ плачун‚

прилитень‚ птахограй‚ радосвіт‚ соковик‚ снігороб‚ сніготал‚

снігогуб‚ снігозамет‚ скресень‚ скупотеплитий.

Вересень – айстровик‚ барвограй‚ багатів‚ вересенько‚ відлетень‚

грибний‚ довирій‚ довирійник‚ довирієць‚ другожнив‚ двокрилий‚

запасливець‚ зажурець‚ голотень‚ маїк (озимина маїла)‚ осінець‚

павутинець‚ (сивинець) похмурій‚ переджовтневець‚ посерпень‚

покрійний (від Покрови)‚ підосінник‚ роєн‚ ревун‚ сівень‚ стишень‚

строкатий‚ сумливець‚ смутнокрилець‚ срібнопавутинець‚

(срібнопавутинник)‚ туманець‚харев‚ школярик‚щедробарвень‚

щедрій.

Соняшник-жовтоголови, злотоголовик злото схилень,

мудроголовець, сонцеворот‚ сонцепоклонник‚ сонцелюб‚

сонцеподібний‚ сонцеголовий‚ сонцебризний‚ сонцепромінний та ін.

Завірюха – віхола‚ вертелиця‚ дуявиця‚ завійниця‚ завія‚ задувка‚

задимка‚завіхолиця‚ кура‚ курделя‚ курява‚ курявиця‚ круча‚

кужелиця‚ куревійниця‚ лептавиця‚ ляпаниця‚ хляпавка‚ метіль‚

мерга (снігопад з вітром)‚ метелюга‚ поземка‚ поземок‚ снігопад‚

сніжниця‚ сніголет‚ снігошал‚ сніговій‚ сніговійниця‚ фуфулиця‚

фуфелиця‚ хуртовина‚ хуга‚ хуговій‚ хуртеча‚ хурделиця‚ хура‚

хуртовій‚ хурділь‚ хурта‚ хиза‚ хурделила та ін.