Великобританія

1. Наслідки другої світової війни. Перший повоєнний уряд лейбористів

            Після Другої світової війни Англія остаточно втратила "пальму першості" у міжнародних відносинах. Починається розпад найбільшої Британської колоніальної імперії. Після виснажливої війни Англія залишилась серед великих держав, але не могла тягатись по силі з США та СРСР.

Наслідки Другої світової війни для Англії

Людські втрати	265 тис. військових (без врахування втрат 100 тис. чол. країн Співдружності та імперії) та 70 тис. цивільних.
Матеріальні втрати	Чверть національного багатства (30 млрд. дол.), внутрішній борг зріс у 3 рази, зовнішній – 21 млрд. фунтів стерлінгів.
Територіальні зміни	Початок розвалу Британської колоніальної імперії.
Соціально-економічні наслідки	ВВП на рівні 1936-1937 рр. Фінансова і паливна кризи. Безробіття 2 млн. чол.
Політичні зміни	Поразка на перших повоєнних виборах консерваторів, прихід до влади лейбористів.

             Після шести років війни англійці найменше думали про претензії на світове панування. Це особливо виявилось на перших післявоєнних виборах 26 липня 1945 р. Англійці проголосували за лейбористів, які чітко сформулювали свою головну мету – створити в Англії процвітаючу державу. Лідер лейбористів Клемент Еттлі сформував уряд, який взявся здійснити низку реформ.

            У результаті реформ, проведених лейбористами, було націоналізовано вугільну, газову, металургійну галузі промисловості, електроенергетику, зв’язок, транспорт, Англійський банк. Власникам підприємств сплачувалась компенсація – 2,5 млрд. фунтів стерлінгів. Згодом темпи націоналізації були знижені, лейбористам стало ясно, що держава неспроможна взяти на себе занадто багато. Було проголошено курс на змішану економіку.

            Процес націоналізації і створення державної власності був у першу чергу зумовлений тим, що держава брала на себе проблеми розв`язання загальнонаціональних завдань: акумуляція фінансових ресурсів для здійснення проголошених широких соціальних реформ, створення надійних інфраструктури, транспортних систем, єдиної електромережі, підтримання нерентабельних але стратегічно необхідних для економіки держави галузей (вугледобувна, суднобудівна тощо). Компенсація мала забезпечити колишнім власникам  можливість вкладати свій капітал в інші більш прибуткові галузі економіки.

            Лейбористський кабінет став більше уваги приділяти питанням програмування економіки, регулювання зайнятості, експорту-імпорту та ін. За планом Маршалла Англія отримала близько 2,5 млрд. доларів, що сприяло структурній переорієнтації британської економіки, водночас посилило її залежність від США.

            Лейбористи здійснювали також програму соціальних реформ: скасування антипрофспілкових законів, розширення безкоштовної системи охорони здоров’я та розширення житлового будівництва. Лейбористи домоглись подальшого обмеження повноважень палати лордів британського парламенту.

            У галузі зовнішньої політики лейбористи залишались на позиції союзу з США і повністю поділяли небезпеку відносно радянської загрози. У 1949 р. Англія стала членом НАТО. Найскладнішою проблемою для післявоєнної Великобританії була доля колоніальної імперії. Надання незалежності Індії було неминучим, і з цим довелося змиритися. Незалежність було надано Палестині та Йорданії, але на більше йти вона не бажала. У колоніях став розгортатися національно-визвольний рух, який став набирати збройного характеру (Малайя, Кенія тощо).

            Реформи лейбористів призвели до непомірного зростання державних витрат і різкого збільшення дефіциту державного бюджету, падінню рівня життя.

«Прем`єр-міністри Великобританії у повоєнний період»

Прем`єр-міністри	Роки перебування при владі	Партійна приналежність
К.Етлі	1945-1951	Лейборист
У.Черчілль	1951-1955	Консерватор
А.Іден	1955-1957	Консерватор
Г.Макмілан	1957-1961	Консерватор
А.Д.Хьюм	1961-1964	Консерватор
Г.Вільсон	1964-1970	Лейборист
Е.Хіт	1970-1974	Консерватор
Г.Вільсон	1974-1976	Лейборист
Д.Каллаген	1976-1979	Лейборист
М.Тетчер	1979-1990	Консерватор
Д.Мейджор	1990-1997	Консерватор
Т.Блер	1997-2007	Лейборист
Г. Браун	2007-…	Лейборист