6.Закріплення знань.

1. Які антропогенні забруднювачі повітря найнебезпечніші й чому?

2. Які основні причини парникового ефекту? Чому він небезпечний для людини?

3. Як відбувається руйнування озонового шару?

4. Чи буває у вашій місцевості смог? Розкажіть про такі випадки. Чи можна їм запобігти?

5. Як утворюються кислотні дощі? Якої шкоди вони завдають природі?

6. Що таке «ядерна ніч» і «ядерна зима»?

7. Які є методи боротьби із забрудненнями атмосфери?

8. Як можна зменшити забруднення атмосфери авто­мобільними викидами?

7. Домашнє завдання.

Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.§ 16

Теми рефератів, доповідей.

1. Методи боротьби із забрудненням атмосфери.

2. Забруднення атмосфери на Україні.

3. Причини руйнування озонового шару.

Заняття 8

1.Організаційна частина.

2.Опитування по попередній темі.

3. Актуалізація опорних знань студентів.

4. Мотивація навчальної діяльності.

5.Пояснення нової теми.

Тема «Охорона гідросфери»

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Гідросфера, її характеристика. Функції води.

2. Користувачі і споживачі води.

3. Забруднення води.

4. Очищення стічних вод.

5. Охорона вод Світового океану.

Суттєво:

Після вивчення матеріалу ви повинні:

Знати:

• що таке гідросфера;

• яка кількість питної води на нашій планеті;

• види забруднень;

• проблеми вод Світового океану;

• функції води.

Вміти:

• дати визначення „споживач” і „користувач”;

• пояснити причини і наслідки фізичного, хімічного, біологічного і теплового забруднення;

• перерахувати основні забрудники вод Світового океану.

Ключові екологічні поняття та терміни:

• споживач;

• користувач;

• охорона вод Світового океану;

• гідросфера;

• забруднення води.

Література:

1. Білявський г.О., Фурдуй р.С., Костіков і.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.

2. Запольський а.К., Салюк а.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.

1. Гідросфера, її характеристика. Функції води.

Гідросфера, або водяна оболонка Землі, — це її моря й океани, крижані шапки приполярних районів, річки, озера й підземні води. Запаси води на Землі величезні — 1,46*10⁹ км³ (0,025 % її маси). Але це пере­важно гірко-солона морська вода, непридатна для пиття й технологічного використання. Прісна вода становить усього 2 % її загальної кількості на планеті, причому 85 % її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії та Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. І лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води; саме ці джерела й використовує людство для своїх потреб.

Космонавти кажуть, що коли дивитися на Землю з висоти космічної орбіти, то око розрізняє переважно два кольори: білий колір хмар і крижаних полярних шапок і блакитний колір Світового океану, що вкриває 71 % поверхні нашої планети; морська вода — найпоширеніша на Землі речовина.

Вода виконує дуже важливі екологічні функції:

• вода — це головна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, наприклад, на 70 % складається з води, а деякі організми, такі як медуза або огірок, на 98—99 %);

• за участю води здійснюються численні процеси в екосистемах (наприклад, обмін речовин, тепла);

• води Світового океану — основний кліматоутворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й «кухня» погоди для всієї планети;

• вода - один із найважливіших видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством (сьогодні води використовується в тисячі разів більше, ніж нафти чи вугілля).

Величезну роль відіграє гідросфера у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, у розвитку екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, ерозія, карст тощо), в перенесенні хімічних речовин, у тому числі й забруднювачів довкілля.

Для багатьох організмів вода — це середовище їхнього життя. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад плазми крові людини: містить ті самі хімічні елементи й приблизно в тих самих пропорціях. Це один із доказів того, що предки людини, як і решти ссавців, колись жили в морі.

Солоність океанічних вод становить 35 %о (тобто в 1 л води міститься 35 г солей). Найсолоніша вода в Мертвому морі — 260 %о (людина вільно лежить на поверхні цієї води, не занурюючись в неї); у Чорному морі солоність води становить 18 %о, в Азовському — 12 %о.

Підземні води за своїм хімічним складом дуже різноманітні: від прісних, що використовуються для пиття й водопостачання, до мінералізованих і навіть до ропи із солоністю 600 %о; деякі мінералізо­вані підземні води мають лікувальні властивості.

Основне джерело водопостачання для людини — річковий стік. Перше місце за цим показником посідає Бразилія з її гігантською повноводою річкою Амазонкою. Річковий стік України становить у середньому 83,5 млрд. м³, а в посушливі роки зменшується до 48,8 млрд. м³. Він розподіляється по території нашої держави нерів­номірно: 70 % стоку припадає на Північно-Західний економічний район, де мешкає лише 40 % населення. А на Донецько-Придніпровський і Південний економічні райони, де живе 60 % насе­лення й зосереджені найбільш водоємкі галузі господарства, припадає тільки 30 % стоку. У зв'язку з цим у багатьох районах півдня України відчувається гострий дефіцит води, для ліквідації якого дово­диться перекидати її каналами, будувати водосховища тощо.

Головне джерело води для України — річка Дніпро. Крім того, потреби у воді забезпечуються річками Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін. Стан води й повноводність цих артерій залежать в основному від стану їхніх приток — малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис. Їхня роль величезна: досить згадати, що 90 % населених пунктів нашої країни розташовані саме в долинах малих річок і користуються їхньою водою. Однак стан малих річок України сьогодні викликає велику тривогу. Понад 20 тис. їх уже зникло, пересохло. Це невідворотно веде до деградації великих річок, тому проблема їх збереження та оздоровлення — одна з найгостріших для нашої молодої держави.

Підземні води України мають не менше значення для забезпечення водою населення: близько 70 % населення сіл і селищ міського типу задовольняють свої потреби в питній воді за рахунок ґрунтових вод (колодязі) чи глибших водоносних горизонтів (свердловин). Стан підземних вод України в цілому кращий, ніж поверхневого стоку, хоча місцями вони забруднюються стоками промислових підприємств, тваринницьких комплексів тощо. В деяких промислових районах (Донбас, Кривбас) розробка шахт і кар'єрів негативно впливає на якість і запаси підземних вод. У результаті багаторічного відкачування води з цих об'єктів її рівень дуже понизився, а з деяких водоносних горизонтів вода зникла зовсім.