Моніторинг вод

Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 07. 96 р. № 815 затверджено "Порядок здійснення державного моніторингу вод." Моніторинг вод здійснюється за показниками кількості та якості вод з метою забезпечення збирання та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розробки обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі використання та відтворення водних ресурсів.

До об'єктів державного моніторингу вод належать поверхневі води (природні водойми - озера й водостоки: річки, струмки та штучні водойми: водосховища, ставки, канали і ін.), підземні води та джерела, внутрішні морські води, джерела забруднення вод, зокрема зворотні водостоки, аварійні скиди у водне середовище, води поверхневих стоків із сільськогосподарських угідь, фільтрація забрудників з технологічних водойм і сховищ, масовий розвиток синьо-зелених водоростей, надходження шкідливих речовин при видобудуванні корисних копалин з дна моря.

Результатом здійснення моніторингу є первинна інформація (дані спостережень), яку одержують суб'єкти моніторингу вод внаслідок спостережень, узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території, оцінка стану вод та джерел негативного впливу, прогнози стану вод і його змін, обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень на національному рівні.

Для здійснення цього моніторингу його суб'єкти розробляють національні, регіональні, відомчі та локальні програми моніторингу, в яких визначаються мережі пунктів, показники і режими спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод, регламенти передавання, обробки та використання інформації. Суб'єкти моніторингу створюють для цього у своєму складі спеціальні служби.

За призначенням моніторинг поділяється на фоновий моніторинг водних об'єктів у місцях їхнього мінімального опосередкованого антропогенного навантаження, загальний моніторинг, охоплює моніторинг водойм, що здійснюється на державній мережі спостережених пунктів, моніторинг антропогенного впливу на водні об'єкти, моніторинг водних об'єктів у місцях їх використання, спеціальний моніторинг, а також кризовий моніторинг у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій.

Прогнозування стану водних об'єктів здійснюється шляхом математичного моделювання кількісних і якісних показників води цих об'єктів. Суб'єкти моніторингу щорічно подають Мінекоресурсів власні оцінки стану вод та прогнози його змін, а також рекомендації, необхідні для прийняття рішень. Узагальнені оцінки використовуються у відповідних розділах національної і регіональних доповідей про стан довкілля.

Суб'єкти моніторингу на підставі своїх спостережень визначають категорію якості води водних об'єктів, проводять спостереження за джерелами негативного впливу на стан цих об'єктів. Дані спостережень у системі моніторингу використовуються для встановлення нормативів гранично припустимого скидання забруднених вод, загального використання водних ресурсів, припустимого рівня токсичності зворотних вод, стану ґрунтових вод у межах впливу полігонів захоронення твердих побутових відходів.

Для поверхневих вод України характерний високий рівень забруднення мінеральними сполуками азоту. Аналіз даних моніторингу останніх років свідчить про тенденцію до зменшення їхнього вмісту у водах більшості річкових басейнів (Дніпра, Дністра, Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Дінця, Південного Бугу) протягом останніх 10 років і вказує на зниження антропогенного тиску на водні екосистеми. Рівень забруднення важкими металами поверхневих вод залишається високим, незважаючи на тенденцію до зменшення їхнього вмісту у воді більшості водних об'єктів Криму. Попри відзначенних позитивних зрушення водні об'єкти України залишаються досить забрудненими розчиненими солями, нафтопродуктами, важними металами. У відносно задовільному стані знаходяться тільки деякі річки Карпат і гірського Криму.

У Чорному та Азовському морях намічається процес очищення вод від нафтопродуктів - в акваторії Одеського порту вміст нафтопродуктів з 1996 року знизився майже вдвічі, у водах Севастопольської бухти також спостерігається тенденція до зниження вмісту нафтопродуктів. Вміст синтетичних поверхнево-активних речовин у водах Південного узбережжя Криму, Одеського порту, Севастопольської бухти за п'ять останніх років зменшився у 2-3 рази. Але в деяких районах спостерігається тенденція до збільшення у воді амонійного та загального азоту. У морських водах з року в рік відзначається наявність хлорорганічних пестицидів, а в Севастопольській бухті - поліхлорбіфенолів. У воді Бузького лиману в літній період постійно, впродовж кількох років, відзначають дефіцит кисню та наявність сірководню.

Як свідчать дані моніторингу, бактеріальне забруднення води річкових пляжів значно вищче морських, особливо у Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.

Санітарне та епідеміологічне благополуччя людей насамперед залежить від забезпечння їх питною водою, яка за хімічними та мікробіологічними показниками повинна відповідати чинним стандартам.

Проведений санепідемслужбою Міністерства охорони здоров'я моніторинг питної води в оздоровчих закладах, показав значне відхилення її якості від нормативної. Має місце рівень забруднення питної води за хімічними та мікробіологічними показниками. Найвищі рівні забруднення питної води за хімічними показниками виявлено в оздоровчих закладах Дніпропетровської, Миколаївської, Київської, Луганської та Житомирської областей; за мікробіологічними показниками - Закарпатської, Рівненської, Івано-Франківської, Кіровоградської областей.