Особ. Вжив. Іншомовних слів

11.Іншомовні слова – це слова запозичені з інших мов. Щоб правильно вживати іншомовні слова, варто керуватися такими правилами:

- не ставити у тексті іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові;

- вживання таких слів в діловодстві допустиме лише в тому значенні, в якому воно зафіксоване в словниках;

- не рекомендується користуватися в одному і тому ж документі іншомовним словом і його відповідним українським словом.

Жанри пуб. Виступів

12.Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри усного публічного виступу: промова, доповідь, виступ, повідомлення.

Доповідь – це одна із найпоширеніших форм публічного мовлення (ділова, звітна, наукова).

Промова – публічний виступ, присвячений злободенній, суспвльно важливій темі (розважальні, інформаційні, агітаційні, вітальні).

Виступ - це короткочасне усне мовлення на одне чи декілька питань.

Повідомлення – це доповідь на якусь тему. Якщо тема широка пишуть доповідь, а мала – повідомлення.

Прийменник в діл. Мові

13. Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення

іменника і виражає зв’язки між словами в реченні.

Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена, але варто

врахувати декілька застережень. Виражаючи смислові відношення між

словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями, іменниками

або займенниками, вони утворюють прийменниково-відмінкову конструкцію.

Вжив. Форм дієслів в діл. Мові

14. Дієслово — частина мови, яка називає дію або стан істоти, предмета. Для ділових паперів характерна частовживана неозначена форма дієслова, (інфінітив). У сучасній українській мові дієслова мають три форми часу: теперішній, минулий, майбутній. Дієслова теперішнього часу вказують на те, що дія відбувається в момент мовлення. У ділових паперах найчастіше зустрічається форма першої особи однини чи множини. Наприклад: наказую, пропоную, заперечую, відповідаю, знімаю тощо. Або: пропонуємо, надсилаємо, відповідаємо, погоджуємось та ін.

Дієслова у формі минулого часу виражають значення дії, яка вже закінчилася до моменту мовлення. Наприклад: робив, готував, перекладав; робила, готувала, перекладала; робило, готувало, перекладало

Форми числівників

15. Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так, однозначні числа, що не мають посилань на одиниці виміру, в ділових паперах записуються словами. Коли ж число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами. Складні чи складені числівники записуються цифрами. Порядкові числівники вводяться в документи з відповідним відмінковим закінченням. Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-процентний і 50 %; 100-кілометровий і 100 км.

Вжив займенників у діл. Мові

16.В офіційно-діловому стилі займенники використовуються не так активно, як в інших стилях. Окремі займенники треба вживати залежно від значення: кожний - усі по одному; всякий - різноманітний, різний; будь-який - який завгодно на вибір.

 В офіційно-діловому мовленні у складнопідрядних реченнях, в головній частині яких йде мова про предмет або особу, використовуються сполучні слова що, який.

Сполучне слово що, зазвичай, уживається, якщо йдеться про предмети, а який - про істот.

У діловому мовленні перевага віддається формі множини особових займенників. За українською мовною традицією займенник, який вказує на дійову особу, у реченні вживається в називному відмінку: ми підписали.

У листах, запрошеннях тощо використовується в усіх відмінках увічлива форма займенників Ви, Ваш, Ваша, Ваше, Ваші, коли звертаються до однієї посадової особи.