2. Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки

Розв’язання проблеми економічного вибору вимагає свідомої відповіді на три основні питання економіки:

Що?

• Які економічні блага і в якій кількості виробляти?

• З

  Як?

  а допомогою яких обмежених ресурсів і технологічних засобів виробляти корисні блага?

Для кого?

• Хто отримає те, що вироблено?

Мікроекономіка вивчає, яким чином вирішуються основні економічні питання на рівні мікроекономічних суб’єктів

Об’єкти мікроекономіки ресурси виробництва та його результати.

Предмет мікроекономіки - закономірності поведінки та прийняття рішень первинних економічних одиниць.

Суб’єкти мікроекономіки

1. Домашнє господарство - це самостійна економічна одиниця, до складу якої входять одна чи декілька осіб. На ринку  товарів та послуг домашнє господарство виступає як поку­пець, на ринку ресурсів - як продавець власних факторів виробництва.

2. Фірма це  економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення щодо використання факторів виробництва з метою виготовлення продукції та її продажу. На ринку товарів та послуг фірма виступає як продавець; на ринку ресурсів - як покупець факторів виробництва.

3. Держава самостійний суб'єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, що здійснюють економічну, юридичну та політичну владу для забезпечення умов господарювання усім   суб'єктам мікроекономіки, а в разі потреби здійснюють контроль господарюючих суб'єктів та ринку заради досягнення суспільних цілей

За принципом класичного лібералізму, єдиним реальним економічним суб’єктом мікроекономіки визнається індивід.

В ринковій економічній системі поведінка кожного індивіда мотивується його особистими інтересами, кожна економічна одиниця намагається максимізувати свій дохід на основі індивідуального прийняття рішень.

3. Загальноекономічні та специфічні методи мікроекономіки

Методи мікроекономічного аналізу – це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких вона здійснює дослідження поведінки економічних суб’єктів й механізму функціонування ринку.

Загальнонаукові методи:

• порівняльний аналіз;

• синтез;

• індукція;

• дедукція;

• наукова абстракція;

• аналогія;

• графічне зображення;

• моделювання

Модель – це система взаємозв’язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат.

Етапи моделювання

1. визначення ключових змінних, що характеризують сутність економічного процесу, який досліджується;

2. висування припущень щодо умов існування моделі та визначення поведінкових передумов;

3. формування гіпотези щодо взаємодії ключових змінних та прогнозування реальних економічних подій;

4. перевірка гіпотези методом зіставлення передбачення та події, що відбувалась

В

!

ажливе припущення «за інших однакових умов»: тобто припускається, що всі змінні, за винятком тих, які в даний момент розглядаються залишаються незмінними. Це припущення забезпечує «чистоту економічного експерименту».

Г

!

оловна поведінкова передумова – гіпотеза про раціональну поведінку економічних суб'єктів.

Раціональна поведінка – намагання досягти мак­симальних  результатів за  наявних  обмежень.  В мікроекономічному аналізі припускають, що індивіди максимізують корисність, фірми — прибуток, держава — суспільний добробут.

У мікроекономіці використовують моделі 2 типів: