- •Основи медичних знань (Друга частина) Основні поняття про епідемічний процес та шляхи профілактики.
- •Шлунково-кишкові інфекції
- •Харчові отруєння бактеріальними токсинами
- •Гематогенні інфекції
- •Зоонози
- •Допомога при гострих захворюваннях дихальної та серцево-судинної систем (напад бронхіальної астми, гіпертонічний криз, болі в серці, гострА серцевА недостатностЬ).
- •Допомога при гострих захворюваннях травної, сечовидільної, нервової систем («гострий живіт», кровотечі, коліки, коми при цукровому діабеті та мозковому інсульті, напади епілепсії, істерії)
- •Хвороби цивілізації
- •Догляд за хворими
Догляд за хворими
Під доглядом розуміють цілий комплекс лікувальних, профілактичних, гігієнічних і санітарно-епідеміологічних заходів, спрямованих на полегшення страждань хворого, його якнайшвидше видужання, а також на попередження ускладнень захворювання.
До основних заходів щодо загального догляду за хворими відносяться:
1. Створення й забезпечення лікувально-охоронного (максимальний фізичний і психічний спокій, тиша, доброзичлива обстановка) і санітарно-епідемічного режимів (регулярне прибирання й провітрювання приміщення, санітарна обробка хворого, його одягу, білизни, предметів догляду, деякі заходи дезінфекції й дезінсекції);
2. Виконання лікарських призначень (прийом ліків, постановка компресів, гірчичників, підготовка хворих до різноманітних діагностичних процедур і виконання деяких з них, забезпечення дієтичного харчування й питного режиму);
3. Надання допомоги важкохворим при проведенні заходів особистої гігієни (туалет шкіри, порожнини рота, промежини й ін.), при прийомі їжі й фізичних відправлень (годівля хворих, подача судна, сечоприймача й т.п.);
4. Проведення санітарно-гігієнічної обробки (профілактика та лікування пролежнів, прийняття ванни або душу, обтирання, зміна білизни);
5. Надання першої долікарської допомоги при деяких станах (лихоманка, непритомність, блювота, понос, ядуха й т.п.).
Можна привести багато прикладів, коли ретельне дотримання гігієнічних вимог, чітке, бездоганне виконання всіх приписів лікаря, створення сприятливих фізичних і психічних умов повертали життя хворим. У той же час поганий догляд, недбале або несвоєчасне виконання маніпуляцій може бути причиною не тільки повільного видужання або виникнення важких ускладнень захворювання, але й причиною смерті хворого. Ефективність догляду за хворими визначається не тільки вмінням, але й моральними якостями доглядаючих. Варто пам'ятати, що хвора людина по характеру свого мислення, глибині переживань, силі психоемоційної напруги, стосовно самого себе й навколишніх, як правило, відрізняється від здорового. Хвороба, особливо тривала, хронічна, для багатьох людей представляє важку фізичну й психічну травму, що приводить не тільки до погіршення фізичного стану й самопочуття, але й до серйозних зрушень у психоемоційній сфері. Окремі хворі замикаються, "ідуть у себе", втрачають інтерес до життя. Необхідно допомогти хворому перебороти тяжкі відчуття, відволікти його від надмірної уваги до свого захворювання. Гіппократ говорив: "Оточи хворого любов'ю й розумною розрадою, але, головне, залиш його в невіданні того, що йому загрожує".
Тож результат лікування залежить не тільки від лікаря, його знань, уміння і застосованих медичних технологій, а й від умілого та доброзичливого догляду за хворим.
застосування лікарських препаратів.
Підшкірні й внутрім'язові ін'єкції.
Показання: необхідність забезпечення швидкого терапевтичного ефекту лікарської речовини.
Протипоказання: 1) виражена набряклість тканин; 2) нестерпність лікарської речовини; 3) заборонене підшкірне введення медикаментів, що викликають некротичні зміни або мають сильну подразнюючу дію в тканинах (кальцію хлорид, магнію сульфат й ін.).
Місця проведення підшкірних ін'єкцій: зовнішня поверхня плеча або стегна; підлопатковий простір; область живота нижче пупка.
Можливі ускладнення підшкірного введення лікарських речовин: підшкірний інфільтрат, поломка голки, анафілактичний шок.
Місця проведення внутрішньом'язових ін'єкцій: м'яза живота або стегна, верхній зовнішній квадрант сідниць.
Перед проведенням ін'єкції місце уколу необхідно протерти ватою, змоченої спиртовмісною рідиною, потім двома пальцями лівої руки розтягти шкіру навколо місця уколу й зробити одномоментне введення голки на достатню глибину. У момент введення голки не можна натискати на поршень шприца. Уводити ліки треба плавно, а у випадках, зазначених в анотації на ліки, дуже повільно.
Можливі ускладнення внутрішньом'язового введення лікарських речовин: постін’єкційний абсцес; ушкодження нерва й окістя; поломка голки; анафілактичний шок; медикаментозна емболія.
Внутрішньовенне струминне введення лікарських речовин.
Показання: 1) необхідність забезпечення швидкого терапевтичного ефекту лікарської речовини; 2) введення лікарських речовин, які при підшкірному й внутрішньом'язовому введеннях викликають подразнення або некроз тканин.
Протипоказання: введення масляних і нерозчинних речовин.
Місця проведення внутрішньовенних ін'єкцій: поверхневі ліктьові вени, вени передпліччя й кисті.
Перед проведенням ін'єкції необхідно накласти венозний джгут вище місця ін'єкції. Після введення голки у вену (ознакою того, що голка перебуває у вені, є струмок крові, що з'явилася в шприці) необхідно розв'язати джгут і тільки після цього вводити лікарську речовину. Після того як всі ліки уведені, необхідно вийняти голку, притискаючи ватою місце уколу, і зігнути руку в ліктьовому суглобі для припинення кровотечі з вени.
Можливі ускладнення: повітряна емболія; некроз тканин; флебіт; тромбоемболія; ушкодження нерва.
Для профілактики повітряної емболії не можна допускати потрапляння повітря у вену.
Для профілактики некрозу тканини необхідно стежити, щоб ліки вводилися дійсно у вену.
Для профілактики флебітів (запалення стінки вени) ліки, здатні викликати подібні ускладнення, уводять дуже повільно.