4. Сформулюйте положення, стосовно яким вимогам має відповідати сучасний урок рідної мови.

Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови є формування в учнів умінь, що стосуються різних видів навчальної мовленнєвої діяльності, найголовнішим з яких є уміння висловлюватися в доступних для них типах мовлення, передбачених програмою.

Програма з мови в основній і старшій школі будується за спіралевидним принципом: опрацьовані в початкових класах відомості з різних розділів науки про мову, мовні і мовленнєві вміння, навички розширюються і поглиблюються в наступних класах.

Щоб визначити, чого учні повинні навчитися на кожному конкретному уроці, вчителеві необхідно керуватися важливим положенням: одиницею навчання в сучасній школі є не матеріал окремо взятого уроку, а тема (розділ). А це означає, що тема і мета уроку визначаються його місцем у системі уроків з даного розділу.

Щодо визначення цілей уроку з мови варто зазначити наступне.

Навчальну мету уроку необхідно формулювати таким чином, щоб із неї однозначно випливало, якими конкретними знаннями, уміннями і навичками мають оволодіти учні на уроці. В навчальній меті повинні знайти відображення дві частини – мовна і мовленнєва. Мовна мета залежить від фонематичного, граматичного чи орфографічного матеріалу, який розглядається на уроці. Мовленнєва – визначається на основі тієї роботи, що проводиться над зв¢язним мовленням (текстом). Ця робота є обов¢язковим елементом сучасного уроку мови, адже на основі тексту учні усвідомлюють роль і значення виучуваного явища у мовленні, вчаться використовувати його у власному спілкуванні, залежно від комунікативних цілей висловлювання.

Розвивальні цілі уроку повинні бути спрямовані на формування уміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв`язки, діяти за аналогією тощо.

Виховні можливості уроків мови закладені передусім у змісті текстів, пропонованих підручником, навчальними посібниками або дібраним учителем додатково з навчальною і виховною метою. Однак слід уникати на уроці мови зайвого моралізування на основі змісту тексту, тривалих бесід на різні теми навколишнього життя, треба тут обходитися лише короткими, влучними зауваженнями, коментарями, які б фіксували увагу учнів на цікавих і корисних фактах, вартих запам`ятовування.

Тема і мета уроку має бути чітко сформульована всьому класові. Ефективним є залучення учнів до визначення мети і плану уроку.

Щоб учитель упевнився в тому, що новий матеріал буде сприйнятий учнями, необхідно актуалізувати ті знання, які є опорою для осмислення мовного явища. Як показують спостереження, вчителі часто планують на цей етап уроку повторення того матеріалу, який органічно не пов`язаний з виучуваним. Це затягує час і, як правило, пояснення нового матеріалу розпочинається десь після 15-20 хвилини уроку, коли активність учнів спадає. Тому планувати урок бажано так, щоб пояснення нового матеріалу починалось не пізніше 10-ї хвилини.

Пояснення нового матеріалу ефективним буде тоді, коли коли проходить чітко, максимально конкретно, переконливо, доступно учням і за активної участі всього класу.

Пояснення, як виконувати вдома вправу, то на цьому етапі уроку зустрічаються такі недоліки. По-перше, учням не даються поради щодо його виконання. По-друге, не завжди враховується рівень засвоєння знань, тому домашні завдання не диференціюються.

Необхідна систематична, чітка перевірка виконання домашніх завдань. Тільки за цієї умови молодші школярі ставитимуться до них відповідально. Домашня робота втрачає свою ефективність, якщо залишається неперевіреною вчителем.

Як свідчать спостереження, переважна більшість школярів, отримавши зошит з перевіреним завданням, зосереджує свою увагу лише на оцінці. Помилки цікавлять їх менше або зовсім не цікавлять. Тому потрібно використовувати диференційований підхід і під час перевірки робіт. Деякі помилки виправляти, інші лише підкреслювати, робити на полі сигнальну помітку про допущену помилку. Самостійна участь школярів у виправленні допущених помилок – найефективніша форма їх аналізу і подолання.

Ще одна важлива порада. у роботі над помилками, а також для запобігання їм, слід систематично привчати школярів користуватися навчальними словниками.

Уже в початкових класах робота над учнівською грамотністю не повинна зводитись до виправлення і запобігання тільки орфографічним помилкам. Оскільки найголовнішим завданням уроків української мови є формування у молодших школярів мовленнєвих, зокрема комунікативних умінь, необхідно проводити систематичну роботу над удосконаленням усіх сторін їхнього усного і писемного мовлення. Адже знати рідну мову – це означає: володіти її лексичними і виражальними можливостями; орієнтуватися в стилістичних особливостях запропонованих для аналізу текстів та власних висловлювань; уміти добирати ті мовні засоби, які дають змогу якнайточніше і переконливіше висловити думку; знати правила культури усного і писемного мовлення і дотримуватись їх.

Як показує практика, на уроці мови оцінюються в основному усні відповіді, причому іноді наспіх, на перерві. Не завжди учні залучаються до оцінювання знань та зв¢язних висловлювань своїх товаришів. В процесі обговорення діти засвоюють основні вимоги до тексту, вчаться вільно триматися перед класом, слухати, виступати. Крім цього, навички усного висловлювання є основою письмового мовлення.

В уроці немає дрібниць, тут усе головне. Продуманий у деталях навчальний процес повинен бути спрямований на реалізацію поставленої мети уроку, на те, щоб отримати високий результат за найменшої затрати сил і часу, щоб урок підняв учнів на вищий щабель у їхньому розумовому, мовному і мовленнєвому зростанні (а не лише ілюстрував те, що учні вже знають), сприяв прищепленню дітям інтересу до навчання, до мови, формуванню уміння працювати творчо.

Запорукою успіху в діяльності кожного вчителя є вміння проаналізувати свій урок, побачити в ньому досягнення і невдачі та з`ясувати їх причини, співвіднести заплановане і сформульоване в плані-конспекті уроку з його фактичним ходом і здобутими результатами, бачити подальші перспективи кожного уроку в опрацювані теми, розділу програми, початкового мовного курсу в цілому.

14