1.3. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах базується на основних принципах, які були вироблені світовою практикою бухгалтерського обліку. Принципи — це базові концепції, що закладаються в основу відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів, витрат і фінансових результатів.
Процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки і бізнесу привели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який вважається мовою всього бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою успішного розвитку бізнесу, економічної інтеграції країн. Тому знання загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку є умовою його вивчення та використання.
Такими широко визнаними фахівцями західних країн принципами бухгалтерського обліку є:
Автономність компанії, її цілісність (Entity)
Грошовий вимір (Money measurement)
Функціонуюче підприємство (Going concern)
Собівартість (Cost)
Реалізація (Realization) 4. Нарахування (Accruals)
Відповідність (Matching)
Періодичність (Periodicity)
Постійність (Consistency)
Обачність (обережність) (Prudence). В деяких джерелах цей принцип називають принципом консерватизму
Подвійність (The dual aspect concept)
Суттєвість (Materiality)
13. Припущення про стабільність валюти (The assumption of the stability of currency).
Розглянемо, як трактується кожен із принципів міжнародною практикою.
1. Автономність компанії (Entity)
Компанія повинна бути юридично самостійною відносно свого власника. Розрахункові рахунки власника та фірми — розмежовані і відповідальність за зобов'язаннями один одного не
пересікається. Отже, капітал, інвестований у підприємство, є не тільки активами цього підприємства, а також мірою заборгованості власнику.
Цей принцип залишається незмінним в сучасному обліку, і власник зображується як такий, що має право як на капітал, інвестований у справу, так і на прибуток, отриманий в результаті господарської діяльності. Бухгалтерський та юридичний зв'язок між компанією та її власником відображений у Балансі, статті якого характеризують активи і зобов'язання компанії і, відповідно, її фінансовий стан та добробут.
Отже, у Балансі вказується вся вартість, інвестована як засновниками, так і акціонерами. Хоча засновники і володіють капіталом у сумі $25 000, компанія має грошових коштів на $100 000. її зобов'язання перед акціонерами становлять також $100 000, але вони не несуть відповідальності за борги компанії.
2. Грошовий вимір (Money measurement)
Торгівля і бухгалтерський облік існували ще до винаходу грошей. їх поява, як загального еквіваленту, відіграла значну роль у розвитку торгівлі. До початку нашої ери гроші стали мовою комерції та розрахунків, складається звітність у грошовому виразі. Так сформувалася бухгалтерська традиція відображати господарські операції у грошовому вимірі. Не дивно, що сьогодні бухгалтерська інформація відображає історичну практику висвітлення лише тих фактів господарського життя, які мають грошове вираження. Таким чином, якщо об'єкт не має грошового вираження, він не може бути включений до облікової сукупності. Тобто принцип грошового вимірювання встановлює абсолютну межу для інформації, що має бути відібрана та виміряна бухгалтерами і, відповідно, обмежує інформацію, яку бухгалтери можуть повідомити про дане підприємство.
Приклад. Компанія Engineering Co Ltd спеціалізується на випуску обладнання для шахт. Баланс компанії на 31 грудня 20ХХр. має такий вигляд:
До речі, відомо, що компанія-конкурент розробила краще обладнання, яке призведе до втрат Engineering Co Ltd. частини ринку збуту. Крім того, управляючий компанією хворіє, менеджер по виробництву і бухгалтер конфліктують між собою, робітники висловлюють протести проти погіршення умов праці. Будівлі компанії потребують ремонту, обладнання старе, а тому виникають значні витрати, пов'язані з його налагодженням. Ця ситуація свідчить, що для акціонерів важлива не тільки та інформація, яка відображена у Балансі, а й інша, не доведена. Вона могла б характеризувати дійсний стан фірми. Але бухгалтер не може виміряти цю інформацію, подано її у грошовому вираженні і довести до акціонерів, хоча ці факти могли б пояснити незадовільні показники прибутку.
Таким чином, той, хто читає фінансову звітність, не повинен очікувати, що всі важливі відомості, що стосуються діяльності компанії, будуть розкриті. Велике значення для правильної оцінки дійсного стану справ компанії має внутрішня інформація. Одна з найголовніших проблем бухгалтерського обліку сьогодні — знайти засоби для розширення обсягу корисної інформації і підвищення її якості.
Перевага інформації у грошовому вимірі полягає у тому, що:
її може зрозуміти будь-який користувач, навіть не фахівець;
вона є свідчення оцінених прав і зобов'язань компанії;
використовується як основа для надання фінансової інформації акціонерам, інвесторам та іншим користувачам.
3. Функціонуюче підприємство (Going concern)
Оцінка активів, що використовуються на підприємстві, ґрунтується на припущенні, що підприємство є функціонуючим, а не перебуває на межі припинення діяльності. Цей принцип є дійсно важливим, оскільки більшість активів оцінюється згідно з їх використанням, але у випадку, якщо фірма припинить свою діяльність, вартість, яка могла б бути одержана за ці активи при їх продажу, була б значно нижчою за їх балансову вартість.
Приклад. Золотодобувна компанія в Зімбабве існує вже багато років: