7 Оформлення бібліографічного списку

Бібліографічний опис - сукупність відомостей про друкований твір або про інший документ (його частину чи групу документів), котрі дають можливість ідентифікувати документ, а також дістати уявлення про його зміст, читацьке призначення, обсяг, довідковий апарат тощо.

Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні розроблено новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», який набув чинності у 2008 році. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.

Новий стандарт максимально точно відповідає базовому принципу Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD) – подавати інформацію в бібліографічному описі в тому вигляді, в якому вона представлена в об’єкті опису.

Стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 покликаний забезпечити впровадження сучасних автоматизованих технологій опрацювання документів, ведення інформаційних баз даних; ефективність пошуку та використання документів всіх видів та типів; результативний обмін бібліографічною інформацією між інформаційними службами, бібліотеками, видавцями та книготорговельними організаціями як в середині країни, так і за кордоном.

Сфера застосування нового стандарту має обмеження тільки для бібліографічних посилань, на які його вимоги не розповсюджуються.

Бібліографічне посилання — сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглянутий або згаданий в тексті документа інший документ, необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

Вимоги нового стандарту — це професійні вимоги до творців інформації. У сфері інформаційної діяльності уніфікація бібліографічного запису у відповідності з міжнародними рекомендаціями та національними стандартами забезпечує сумісність бібліографічних даних на вітчизняному та міжнародному рівнях, спрощує процеси розуміння й обміну інформацією, є необхідною умовою інтеграції України в світове інформаційне співтовариство.

Приклади бібліографічних описів за стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 наведено у додатку Д. Бібліографічні описи у додатку Д вміщують як обов’язкові, так і факультативні елементи. Основними елементами бібліографічного опису книги є прізвище автора, назва твору, місце випуску, назва видавництва, рік випуску, кількість сторінок.

Бібліографічний список – це перелік книг, статей, офіційно-документальних та директивних матеріалів тощо. Відомості про викорис­тан­і джерела необхідно давати відповідно до вимог стандарту та бажано в порядку алфавіту.

Обсяг бібліографічного списку повинен становити 20-30 джерел. Книги, статті та інші джерела подаються на мові оригіналу.

8 Захист курсової роботи

Курсова робота, яка має позитивну оцінку, допускається до захисту. На захисті студент повинен розкрити основний зміст роботи, виділити її проблемні аспекти, обгрунтувати свої висновки, відповісти на запитання викладача. За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Нормаконтроль є складовою завершальною частиною роботи над курсовою. Його задачами є забезпечення додержання у роботи норм и вимог, встановлених у стандартах і інших нормативних документах, і правильності оформленості документів. Нормаконтроль здійснюється після повного закінчення робіт.

Після нормаконтроль роботу направляється для захисту.

Оцінку «відмінно» отримує студент, у якого акуратно і пра­вильно оформлена курсова робота, вона має цільову спрямованість, містить практичний результат і глибокий аналіз питань обраної теми, висновки про позитивні моменти і недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку «добре» одержує студент за роботу, у якій виконані всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки методичного характе­ру, недостатньо аргументовані висновки й пропозиції. Робота має бути виконана правильно й акуратно.

Оцінку «задовільно» отримує студент, у якого робота містить недостатньо елементів наукового дослідження, неглибокий аналіз, висновки і пропозиції погано аргументовані, текст оформлений неакуратно.

Оцінка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS за шкалою наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1 – Шкала оцінювання академічних успіхів студентів

Оцінка, бал	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
90-100	«відмінно»	А
82-89	«добре»	В
75-81	«добре»	С
67-74	«задовільно»	D
60-66	«задовільно»	E
35-59	«незадовільно»	FX
1-34	«незадовільно»	F

До захисту роботи студент зобов’язаний підготувати коротку доповідь. Доповідь розраховується на 10-15 хвилин. На початок рекомендується коротко охарактеризувати актуальність теми та об’єкти дослідження. Після цього доцільно перейти до викладення основного змісту роботи: вибрати 2-3 вузлових питання, які доповідають за такою схемою – сучасне становище(недоліки виявлені в ході дослідження та аналізу), заходи, що пропонуються для усунення недоліків, вірогідна ефективність пропонованих рекомендацій. Під час доповіді необхідно використовувати ілюстрований матеріал (плакати), пояснюючи їх зміст членам комісії та присутнім.

Студент, який отримав незадовільну оцінку, не допускається до іспиту з даної дисципліни.