6. Розповісти про стилі укр. Мови. Дати хар-ку офіційно-діловому стилю.

Стиль мови -це єдніть тих, чи інших мовних засобів і форм висловлювання залежно від сфери застосування і функцій літературної мови.

В сучасній укр. літ. мові існує 5 основних стилів: 1) науковий, 2) офіційно-діловий, 3) публіцистичний, 4) розмовний (розмовно-побутовий), 5) художний . Кожен стиль реально проявляєть-ся в одній з двох форм – писемній чи усній. Крім розмовно-побутового всі інші стилі надлежать до писемної мови.

ОДС – стиль який задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного і еконо-мічного життя, виробничої діяльноті і ділових стосунків між державами, організаціями, членами суспільства в офіційній сфері їх сиілкування. Характерні риси:

1) логічна послі-довність викладу інформації, яка досягається по-перше за рахунок використання плана-схеми документа що складається, а по-друге за до-помогою спеціальних мовних засобів:

*для позначення причинно-наслідкових зв”язків між реченнями використовуються конструкції: тому що, тому

*зазначення протиставлення описується за допомогою: проте, проте слід зауважити

*черговість подій підкреслюється: по-перше, спочатку, водночас

*для позначення результативності: таким чином, одже, тощо

*для вказання мети: для цього, з метою

2) точність викладу фактів

3) чіткість у висловленій пропозиції, ідеї.

Забеспечується добором потрібного слова, правилами користування термінів, унікання вузко-відомчих профісіаналізмів

4) основний тон викладу інформації нейтральний.

Проте залежно від змісту документа виклад інфо може бути підкреслено офіційним, вимогливим, урочисто-піднесеним

5) збільшувана стандартизація мови, яка проявляеться у широкому вживанні стійких сполучень (з метою, у зв”язку з чим, відповідно до чого), у повторюванності тих самих слів, форм, конструкції.

Обмежене використання в документах застаріла лексіка, займеники. Не використ. нестандартні скорочення, вузко-відомчатая термінологія.

1. Розповісти про призначення сучасних документів та вимог до них.

Слово “документ” лат. походження і означає: “доказ, свідотство, зразок”. Зараз слово “документ” використовується у таких основних значеннях:

1)Вузьке, побудове – паспорт чи посвідчення особи

2)Переносне, поширене – все те, що може свідчити про що-небудь, підкреслювати щось

Документ – це основний вид ділового мовлення, це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інфо про факти, події, явища об“єктивної дійсноті і розумову діяльність людини.

Д повинен бути повноційним джерелом інфо, а тому відповідати таким вимогам:

1) Д повинен видаватися повноваженим органом або особою відповідно до її компетенції

2) Д не повинен суперечити чиному законодавству або директивним вказівкам вищих органів

3) Д повинен бути достовірним, базуватися на фактах, містити реальну і конкретну інфо

4) Д має бути складений за встановленою формою, зразком, який є обов”язковим для всіх

5) Д повинен бути бездогано відрагований і оформлений офеційно діловою мовою