
- •Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що приводять до поняття похідної функції
- •2. Поняття похідної
- •3. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної і нормалі до кривої
- •4. Диференційованість функції в точці
- •5. Похідні елементарних функцій
- •6. Основні правила диференціювання
- •7. Похідна складної функції
- •8. Логарифмічне диференціювання. Похідна степеневої, показникової, показниково-степеневої функцій
- •9. Похідна оберненої функції. Похідні обернених тригонометричних функцій
- •10. Таблиця похідних
- •11. Похідна неявно заданої функції
- •12. Похідна функції, заданої параметрично
- •13. Похідні вищих порядків
- •14. Наближені обчислення за допомогою похідної
- •15. Еластичність функції
- •Еластичності елементарних функцій:
- •16. Застосування еластичності в економічному аналізі Еластичність попиту відносно ціни
- •Еластичність і податкова політика
- •17. Основні теореми диференціального числення
- •18. Правило Лопіталя
- •19. Зростання і спадання функції на проміжку
- •20. Екстремуми функції
- •Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
- •Перша достатня умова екстремуму.
- •Друга достатня умова екстремуму.
- •Третя достатня умова екстремуму.
- •21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •22. Випуклість, увігнутість графіка функції. Перегин
- •Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
- •Необхідна умова точки перегину.
- •Достатні умови точки перегину.
- •23. Асимптоти графіка функції
- •24. Повне дослідження і побудова графіка функції
- •25. Застосування похідної в економіці Граничний аналіз в економіці.
- •Задачі на екстремум.
11. Похідна неявно заданої функції
Нехай функція
задана неявно у вигляді
.
У деяких випадках рівняння, що задає функцію, можна розв’язати відносно y і знайти похідну звичайним способом. Але найчастіше дане нам рівняння елементарними засобами не приводиться до явного вигляду.
Обчислимо похідні обох частин рівності :
.
З останньої рівності одержимо:
.
(3.16)
Нехай, наприклад,
функція задана у вигляді
.
Тоді
або
,
звідки
.
12. Похідна функції, заданої параметрично
Нехай функція задана у вигляді:
При цьому функції
і
диференційовані, і функція
має обернену
.
Тоді визначену параметрично рівняннями
функцію можна розглядати як складну
функцію
,
де
,
– проміжний аргумент.
За правилом диференціювання складної функції одержимо
.
На підставі теореми
3.3
,
тому
.
(3.17)
Приклад
3.8. Обчислити
кутовий коефіцієнт дотичної до кола
в точці, для якої
.
Розв’язання.
Оскільки кутовий коефіцієнт дотичної
в точці
дорівнює значенню похідної
в цій точці, знайдемо
за формулою (3.17):
,
,
.
У точці, для якої
,
похідна
набуває значення
.
Отже, кутовий
коефіцієнт дотичної до кола в точці,
для якої
,
.
13. Похідні вищих порядків
Нехай дана функція
.
Її похідна
у свою чергу є функцією від
.
Для неї також можна знайти похідну. Якщо
вона існує, то вона називається похідною
другого
порядку
і записується так:
(читається “ігрек два штрихи від
”)
або
,
або
(читається “де два ігрек по де ікс
двічі”). Таким чином, за означенням
або
.
Наприклад, для
,
.
Друга похідна має
простий фізичний зміст. Якщо заданий
закон прямолінійного руху
,
то, як відомо,
– швидкість у момент часу
.
Тоді
,
але це швидкість зміни швидкості в даний
момент
,
тобто прискорення.
Отже,
– друга похідна шляху за часом є
прискорення руху в даний момент часу
.
Похідна від другої похідної називається третьою похідною чи похідною третього порядку.
Означення
3.3. Похідною
-го
порядку називається похідна від похідної
-го
порядку.
Ці похідні позначають
або символами
чи
.
Приклад 3.9. Знайти похідну -го порядку для функцій
а)
,
б)
.
Розв’язання. Маємо:
а)
,
,
...,
.
б)
,
,
,
,
...,
.
14. Наближені обчислення за допомогою похідної
Теорема
3.4. Приріст
функції
і її диференціал
є еквівалентними нескінченно малими
при
.
Дійсно, використовуючи означення еквівалентних нескінченно малих, одержуємо
.
Тут
,
оскільки
є нескінченно малою при
.
Можна стверджувати, що при досить малих значеннях :
.
(3.18)
При розв'язанні
багатьох задач приріст функції заміняють
її диференціалом, що, звичайно, обчислити
простіше. Виходячи з наближеної рівності
(3.18) можна записати, що
або
. (3.19)
Остання формула
дає можливість приблизно обчислити
значення функції для “незручного”
значення аргументу
,
замінивши його “зручним”
,
при цьому у формулі
– це різниця між заданим значенням
аргументу і зручним для обчислення.
Приклад
3.10. Дана
функція
.
Знайти приблизно
.
Розв’язання.
Приймемо
,
,
тоді
.
На підставі формули (3.19) для даної функції
складемо наближену рівність:
.
Оскільки
,
,
,
одержимо
.