29. Необхідність державного регулювання: можливості та межі. Економічні функції уряду. Основні напрямки державного регулювання.

Державне регулювання економіки являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контрольного характеру, які здійснюють правомочні державні установи і суспільні організації з метою їм стабілізації і пристосування соціально-економічної системи до умов, що змінюються.

Необхідність державного регулювання економіки зумовлена її економічними функціями:1.Забезпечення правової бази й суспільної атмосфери з метою сприяння ефективному функціонуванню ринкової системи. 2.Захист конкуренції. 3.Перерозподіл доходу й багатства. 4.Корегування розподілу ресурсів з метою змін структури націона­льного продукту. 5.Стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості і інфляції, а також стимулювання економічного зростання.

Сучасна економічна система не може ефективно функціонувати без доповнення ринкового механізму механізмом державного регулювання. Але існують межі втручання, теоретично можна говорити про мінімально необхідні й максимально допустимі межі. В реальному господарюванні розмежувати їх практично неможливо тому, що навіть система вільної конкуренції не "працює", якщо держава не бере на себе відповідальності за правильну організацію грошового обігу, задоволення частини колективних потреб людей, компенсацію, ліквідацію або недопущення негативних ефектів ринкової поведін­ки. Така сума функцій - максимум того, що повинна робити держава в умовах "вільного ринку". Одночасно це й мінімум того, чим слід займатися державі в реальній ринковій економіці.

Основні економічні функції держави (уряду): 1)розробка, прийняття й організація виконання госпо­дарського законодавства. 2)забезпечення умов нормальної роботи ринкового механізму. 3) забезпечення вирішення економічних проблем, які ринковий механізм вирішити неспроможний або вирішує їх не досить ефективно.

Чітке визначення економічних функцій держави є основою для формування ефективної економічної політики, основними напрями якої є: 1)антимонопольна політика; 2)антиінфляційна; 3)зовнішньоекономічна; 4)науково-технічна; 5)антициклічна; 6)економічного зростання 7)соціальна.

30. Причини виникнення та сутність глобальних проблем.

Глобальні проблеми - це загальні проблеми, що мають загальнопланетарний за своїми масштабами і значенням характер, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути розв'язані спільними діями всіх країн світу. Отже, глобальні проблеми є загальними - як за їх об'єктом - земна куля, так і за суб'єктом їх вивчення і вирішення - світова спільнота, держави світу. Від їх розв'язання залежить подальше існування людства, можливість соціоекономічного і культурного прогресу. Взагалі термін «глобальні проблеми» можна назвати символом XX століття. Виникла навіть нова самостійна галузь знань - глобалістика.

Незважаючи на всю різноманітність, глобальні проблеми маять загальну специфіку, що виділяє їх на фоні інших проблем світові економіки. Специфіка глобальних проблем полягає в наявності низки спільних рис:1)кожна з проблем і всі разом принципово важливі для майбутнього людства; 2)у них проявляється поглиблення і ускладнення світогосподарських зв'язків та інтернаціоналізація інших суспільних процесів на Землі; 3)їх розв'язання можливе лише за умови об'єднання зусиль усіх держав і народів. Знайти розв'язання глобальних проблем - значить забезпечити умови виживання всіх народів і подальший розвиток цивілізації.

Причинами виникнення глобальних проблем вважають: перенаселення планети, сучасну науково-технічну революцію, зростання промислового виробництва тощо.

Американські науковці (В. Вайскопер, Д. Блейні) основними причинами, наприклад, військових конфліктів, мілітаризації економіки, що загрожує людству ядерною війною, вважають природно-історичні умови розвитку людини, її психологію природне прагнення до насильства. Причину ж екологічної кризи й можливої екологічної катастрофи американець Ф. Слейтер, швейцарець Д, Дерест та інші вбачають у притаманному людині інстинкті до руйнування.

Важливою специфічною причиною загострення глобальних проблем є низький рівень упровадження ресурсо- та енерго- заощаджуючих, екологічно чистих технологій. Причиною загострення глобальних проблем є також урбанізація населення, також варварське ставлення людини до природи, демографічний вибух та багато інших причин.