1.4 Розвиток позитивних ціннісних орієнтацій у підлітковому віці

Формування позитивних ціннісних орієнтацій у підлітків є глобальною проблемою всього суспільства в цілому. Саме в підлітковому віці людина починає переживати особливі почуття, які налаштовують його на власне духовне і моральне розвиток або штовхають на шлях самознищення. Саме тому підлітки є основним об'єктом духовно-морального виховання.

Якщо говорити про формування духовно-моральних цінностей як про процес, то в якості об'єкта тут виступає система духовно-моральних цінностей. Підлітки розглядаються як суб'єкт процесу, як користувач системи духовно-моральних цінностей.

У процесі формування духовно-моральних цінностей у підлітків необхідно виділяти такі основні етапи:

а) формування спонукальних мотивів до духовно-моральному розвитку особистості;

б) забезпечення доступу до інформації про духовно-моральний бік особистості;

в) створення таких умов життєдіяльності, які будуть сприяти прийняттю, затвердженню і поширенню духовно-моральних цінностей серед підлітків[5].

Процес формування духовно-моральних цінностей є керованим процесом. Це його властивість обумовлює необхідність формування державних і громадських інститутів управління даним процесом, які є його суб'єктами поряд з підростаючим поколінням, що виступає як користувачів системи духовно-моральних цінностей (див. рисунок 1.1). В якості суб'єктів процесу з боку вже сформованих суспільних інститутів необхідно в першу чергу розглядати сім'ю, школу, релігійні об'єднання тощо.

Рисунок 1.1 - Зміст процесу формування позитивних ціннісних орієнтацій у підлітків

Процес формування позитивних цінностей у підлітків є детермінованим процесом. Це означає, що даний процес повністю визначений, а не хаотичний. Іншими словами, спираючись на наявні знання, завжди можна передбачити, до якого результату призведуть ті чи інші заходи, що проводяться в рамках процесу формування духовно-моральних цінностей молоді. Також можна завжди передбачити, до якого результату призведе відсутність системи духовно-моральних цінностей у суспільстві, спираючись на історичний досвід.

Процес формування духовно-моральних цінностей підростаючого покоління є безперервним процесом. Це його властивість зумовлює необхідність розробки чіткої державної політики та програми в даному напрямку. Кожен підліток щодня (безперервно) повинен відчувати на собі дію даного процесу, інакше виникає вакуум може бути відразу заповнений помилковими цінностями і ідеалами, що сьогодні особливо актуально для України.

Методи формування ціннісних орієнтацій повинні спиратися на вже існуючу систему цінностей. Однак системи цінностей у різних людей істотно відрізняються один від одного. Проблема ускладнюється практичним відсутністю загальноприйнятих національних цінностей в російському суспільстві. У результаті необхідна розробка методів, що дозволяють враховувати індивідуальні системи цінностей різних підліткових груп. Цілком очевидно, що підлітки з більшою ефективністю сприймуть те, що відповідає їхній системі цінностей, і не сприймуть те, що їй не відповідає, тому що це створить ціннісне опір. Саме тому основним етапом у формуванні ціннісних орієнтирів є формування основи, платформи для сприйняття підлітками цих цінностей. Такою платформою є усвідомлення необхідності духовної самореалізації особистості[3]. Якщо підліток не усвідомлює тієї важливості, яку містить його духовно-моральний розвиток, то всі зусилля ззовні в даному напрямку будуть ігноровані, так як духовно-моральний розвиток, як процес, протікає всередині кожної окремо взятої особистості.

Необхідно також розуміти, що формування цінностей у підростаючого покоління є складним багатостороннім соціальним процесом, який зачіпає всі сфери суспільної життєдіяльності, так як головним рушійним стимулом тут виступає приклад. Якщо підліток щодня стає свідком порушення базових суспільних цінностей і при цьому він бачить, що дорослі люди, їх порушують, займають високе положення в суспільстві, то такий приклад можна назвати позитивним. В даному випадку мова може йти тільки про підміну істинних цінностей, що й спостерігається сьогодні повсюдно не тільки в Росії, але і у всьому світі.

Таким чином, ціннісні орієнтації визначають спрямованість і зміст розвитку особистості. Ціннісні орієнтації визначають загальний підхід людини до світу, до себе, надають сенс і напрямок особистісним позиціям, поведінці, вчинкам.

Система ціннісних орієнтацій базується на певних цінностях, усталених в тому чи іншому суспільстві (базові цінності), джерелами яких є держава, народ з його традиціями і підвалинами, громадянське суспільство, сім'я, праця, мистецтво, наука, релігія, природа і людство в цілому. У зв'язку з цим, в якості базових цінностей будь-якого суспільства виступають патріотизм, соціальна солідарність, громадянськість, сім'я, праця і творчість, наука, традиційні релігії, мистецтво та література, природа і людство в цілому.

Процес становлення ціннісних орієнтирів починається активно протікати в підлітковому віці. Саме в цьому віці людина, вступаючи в доросле життя, задається основними питаннями, які хвилюють людство: навіщо ми живемо, що буде після смерті, яка наша роль у житті. Шукаючи відповідь на ці та багато інших питань, підліток формує для себе певні цінності, які, на його думку, найбільш прийнятні, і які в тій чи іншій мірі зумовлюють його подальшу соціалізацію. Саме тому дуже важливо цей процес не залишати без нагляду, а постійно контролювати і направляти, так як система ціннісних орієнтацій становить основу відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самого, основу світогляду, основу життєвої концепції і стилю життя кожної людини і, в свою чергу, впливає на соціалізацію підростаючого покоління.

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Специфічним об’єктом дослідження є старша вікова група підлітків. Старші підлітки, з одного боку, вже несуть у собі результати впливу різних факторів, у цілому являють собою сформовані особистості, а з іншого боку — їхні цінності залишаються досить гнучкими, підданими різним впливам. Життєвий досвід цієї групи небагатий, представлення про морально-етичні цінності часто остаточно не визначені; проблеми, пов’язані з особливостями віку, збільшуються психофізіологічним дисбалансом, наявністю „дорослих” потреб і бажань при відсутності адекватних можливостей. Інтерес до даного об’єкта дослідження визначається й тим, що сьогоднішньому підлітку особливо важко — у складних соціально-економічних умовах потрібно зорієнтуватися і вибрати професію, визначити ідеали, життєві цілі і шлях. [6,с.293] Тому дослідження ціннісних орієнтацій молодих людей цього віку має особливе значення для розуміння сьогодення і майбутнього суспільства.

2.1 Методики дослідження, та аналіз обраної методики

Вибір методик. Для підбору адекватного інструментарію мною проведено аналіз технік і методик, спрямованих на вивчення ціннісних орієнтацій підлітків. Слід зазначити, що їх нині існує досить багато. Зупинимося на характеристиці деяких з них. Вчений-психолог С.С. Бубнова розробила оригінальний підхід до дослідження ціннісних орієнтацій особистості, що включає: концепцію ціннісних орієнтацій як системоутворюючого фактора особистості; методологічні принципи дослідження (нелінійність, ієрархічність і динамічність). (Бубнова С. С. Методика діагностики ціннісних орієнтацій особистості. М., 1995; Бубнова С.С. принципи і методи вивчення ціннісних орієнтацій особистості як системи з нелінійної структурою / / Психологічний огляд. 1997. № 1; Дослідники використовують різні методики для вивчення ціннісних орієнтацій молоді. Соціологи, як правило, проводять: анкетування, поглиблене інтерв'ю, використовують метод фокус-груп. У психологічних дослідженнях застосовуються такі методики, як: - Тест М. Рокича в модифікації Д.А. Леонтьєва - для вивчення рівнів структури системи ціннісних орієнтацій; - Тест сенс-життєвих орієнтацій (СЖО), розроблений Д.А. Леонтьєвим, який поряд із загальним показником свідомості життя включає п'ять субшкал, що відображають три конкретних орієнтації: мети життя, процес життя, результативність життя і два аспекти локусу контролю; - Самоактуалізованих тест (САТ) Л.Я. Гозмана з співавторами - для вивчення ступеня відповідності цінності піддослідних ціннісним орієнтаціям самоактуализирующейся особистості; - Опитувальник рівня суб'єктивного контролю (УСК) над різноманітними життєвими ситуаціями; - Опитувальник самоставлення (ТСО) С.Р. Пантилеева і В.В. Столина - для вивчення особливостей самооцінки і Я-концепції; - Русифікована методика для вивчення цінностей особистості Ш. Шварца, яка розроблена з використанням типів цінностей М. Рокича, але охоплює більш широке коло цінностей; - Тест мотивації досягнень Т.А. Махрабяна; - Опитувальник потреби в досягненнях Ю.М. Орлова - для вивчення основних характеристик мотиваційно-потребової сфери та багато інших. ін Виходячи з мети мого дослідження, мною було обрано методику М. Рокича «Ціннісні орієнтації».

Система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро ​​мотивації життєдіяльності, основу життєвої концепції і "філософії життя". Найбільш поширеною в даний час є методика вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокича, заснована на прямому ранжуванні списку цінностей, її результат сильно залежить від адекватності самооцінки випробуваного. Тому розглянемо далі як проходило дослідження.