Загальні положення
У відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти України обов’язковим розділом магістерської кваліфікаційної та дипломної роботи (проекту) є аналітична частина.
В аналітичній частині на прикладі конкретної організації, використовуючи розроблену у теоретичній частині методологічну модель, подається аналіз стану досліджуваного об’єкту за останній звітний період виробничо-господарської діяльності. Вихідними даними для аналізу можуть бути технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації даної організації, а також різноманітна інформація офіційних статистичних служб.
Необхідно пояснити також основні відхилення розрахованих фінансово-економічних показників від оптимальних значень та основні позитивні, негативні тенденції на підприємстві, чим вони спричинені.
При проведенні поглибленого аналізу предмета дослідження за темою дипломної роботи слід застосовувати методи факторного аналізу, методи фінансової статистики; в тому числі аналіз рядів динаміки показників, прогнозування подальшої зміни показників тощо.
Дослідження тенденцій є логічним продовженням попередніх параграфів аналітичної частини. Призначенням цього параграфу є дослідження тенденцій і закономірностей зміни економічних показників, зокрема тих, значення яких вказано у завданні, за період від 3 до 5 років.
При здійсненні тематичного аналізу студент повинен показати вміння застосовувати методичний апарат економічного аналізу, зокрема: абсолютні і відносні величини; середні величини; спосіб порівняння; групування; графічні методи дослідження; оцінювання впливу факторів на показники виробничо-господарської діяльності підприємства; інші методи, зокрема, кореляційно-регресійний аналіз.
Логічним завершенням аналітичної частини є узагальнення можливостей досягнення очікуваних показників, установлених кафедрою. Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу і розвитку проблеми та шляхи її розв'язання.
Результатом тематичного аналізу повинно бути: ідентифікація проблематики, конкретизація проблем, визначення причин їх виникнення та основних причин ліквідації (пом’якшення), оцінка наявних резервів, мобілізація яких створить передумови для покращення стану, повного чи часткового вирішення існуючих проблем
Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна; графічна; таблична; у вигляді моделей, блок-схем тощо).
Структура аналітичної частини роботи для студентів спеціальності „Фінанси”::
характеристика виробничо-господарської діяльності об’єкта дослідження (підприємства, банку, філії банку, страхової компанії; бюджетної установи);
аналіз фінансового стану об’єкта дослідження (аналіз структури і динаміки балансу, звіту про фінансові результати (кошторису доходів і видатків), коефіцієнтний аналіз фінансового стану)
аналіз предмета дослідження за темою магістерської /дипломної роботи (наприклад, аналіз витрат, структури капіталу, структури і динаміки податкових платежів; ймовірності банкрутства підприємства за моделлю Альтмана; аналіз планування / виконання доходної частини бюджету; планування / виконання видаткової частини бюджету; аналіз кредитного портфеля банку; структури і динаміки процентних доходів/ процентних витрат, комісійних доходів/комісійних витрат тощо).
факторний аналіз окремих проблемних показників об’єкта дослідження.
Факторний
аналіз полягає у розкладі приросту
залежної (результативної) змінної
на складові, кожна з яких характеризувала
б внесок (чи вплив) окремих факторів на
зміну
:
, (1)
де
– фактичне значення змінної;
– еталонне
значення змінної.
При цьому має виконуватися наступна умова:
(2)
Факторний аналіз виконується для виявлення позитивного чи негативного впливу факторів на досліджуваний показник господарюючого суб’єкта (підприємства чи банку).
Факторний аналіз виконується в другій (аналітичній) частині магістерської чи дипломної роботи.
При цьому вибір економічного показника (змінної ) для проведення факторного аналізу студент здійснює самостійно за погодженням з керівником магістерської/дипломної роботи.
Будь-який економічний показник для проведення факторного аналізу може бути представлений як результативна змінна аналітичної моделі.
Залежно від виду аналітичної моделі факторний аналіз виконується різними методами (див. табл. 1).
Таблиця 1
Систематизація методів факторного аналізу у відповідності до видів аналітичних моделей фінансово-економічних показників
Вид аналітичної моделі |
Метод факторного аналізу |
|
Детерміновані моделі |
Адитивна модель
|
Балансовий метод |
Мультиплікативна модель
|
Метод ланцюгових підстановок Логарифмічний метод Модульний метод Паралельний метод Диференціальний метод |
|
Кратна модель
|
Інтегрально-балансовий метод |
|
Комбінована модель
|
Балансовий метод для адитивної частини моделі; будь-який з методів для мультиплікативних моделей |
|
Стохастичні моделі |
де
|
|
Виклад матеріалу дослідження відбувається в наступній послідовності:
обґрунтування необхідності факторного аналізу обраного фінансово-економічного показника;
представлення обраного показника як аналітичної моделі, ідентифікація аналітичної моделі;
вибір методу проведення факторного аналізу, опис методу;
проведення відповідних розрахунків;
представлення результатів розрахунку в табличній формі для подальшого винесення на демонстраційний лист (зразки оформлення демонстраційних листів для кожного з нижче розглянутих методів факторного аналізу представлено в додатках);
висновок, що містить інформацію про фактори позитивного і негативного впливу на змінну .
Таблиця результатів розрахунків для проведення факторного аналізу може бути представлена у довільній формі. Вид таблиці результатів факторного аналізу залежить від обраного студентом методу проведення факторного аналізу.
На основі проведеного факторного аналізу в рекомендаційній частині роботи розроблені пропозиції щодо покращення діяльності підприємства повинні сприяти одночасному посиленню позитивної дії факторів і послабленню негативної їх дії.
