Виступ з метою переконати

Мета виступу – за допомогою логічних доказів довести або спростувати певну думку. Такий виступ – звернення і до розуму, і до почуттів. Суть справи викладають, оперуючи логічними міркуваннями, намагаючись вплинути на емоції та почуття аудиторії. Тема такого виступу зазвичай дискусійна. Мета оратора – досягти того, щоб слухачі погодилися з його думкою щодо спірного питання. Проте такий виступ ніколи не має на меті заклик до безпосередніх вчинків.

Оратор завжди ставить перед слухачами два питання: кому вірити та що робити. Тема такого виступу має бути винятково актуальною, проблема значною і такою, що піддається вирішенню. Успіх такого виступу найбільше залежить від добору переконливих аргументів.

Виступ з метою спонукати

Спонукання до певних дій може бути прямим (у такому випадку лунають недвозначні заклики) і опосередкованим (коли заклики приховано у підтексті сказаного). Заклики можуть носити політичний характер (стосуватися голосування за певного кандидата), економічний (подешевшання послуг міського транспорту чи організації безкоштовних сніданків у школі), стосуватися релігійного життя (заклики відвідувати богослужіння, ходити до сповіді, читати Біблію), благодійництва (організувати боротьбу проти розповсюдження СНІДу, туберкульозу, у зв'язку з проведенням кампаній на допомогу потерпілим від стихійних лих тощо). Успіх виступу залежить від забезпечення таких умов: сказане повинне знайти відгук у душах людей; слухачі мають бути спроможними до дій чи вчинків, до яких їх закликають.

Структура виступу

Вступ є необхідною частиною навіть найбільш стислих виступів. Він містить кілька речень, за допомогою яких оратор має привернути увагу слухачів, сформулювати й пояснити свій задум і взагалі – підготувати підґрунтя до сприйняття того, про що йтиметься у промові. Бажано, щоб оратор-початківець хоча б стисло відобразив ці моменти виступу в конспекті.

Підхід до теми:

• Чи відомо вам...

• Конкретна мета виступу: – Сьогодні ми з'ясуємо...

• Хотілося б навести кілька міркувань про...

Пояснення (мотивація):

• Все це має відношення до нашого щоденного життя, оскільки.

Стислий огляд основних пунктів вигляду: – Не можна не замислитись над тим, що...

• Відразу впадають в око такі моменти...

За умов обмеженого часу виступу можна скомбінувати два або три з названих моментів. З метою активізації уваги слухачів можна не повністю пояснити задум свого виступу. Головну думку промови розкривати у виступі недоцільно, якщо оратор знає, що слухачі сприймуть її неприязно. Якщо слухачі знають промовця або поінформовані про проблему виступу, вступ може бути коротким.

Слід завжди пам’ятати: якщо завершення має стосуватися суті порушеної у виступі проблеми, то вступ повинен стосуватися слухачів. Саме роблячи вступ до виступу, необхідно зацікавити слухачів, завоювати їхні симпатії. Оратор не має права говорити аудиторії, що він не мав можливості підготуватися як слід, що він має не досить досвіду тощо. Слухачі не хочуть спілкуватися з маленькою і слабкою людиною, яка неспроможна приховати свого страху. Слухати люблять людину компетентну та впевнену в собі.

Вступ не повинен бути надто серйозним, надто сухим і надто довгим. Ще оратори Давнього Риму рекомендували вже у вступі привернути увагу слухачів приємними для них речами. Чим краще знає оратор свою аудиторію, тим кращий початок він зробить.

Готуючи основну частину виступу (виклад), найкраще рухатись від простого до складнішого. Необхідно навчитися ставити себе на місце слухачів, яким буває важко збагнути зв'язки між окремими думками, подіями, фактами. Через те аудиторія починає слухати неуважно, відволікатися.

Окремі думки промовець може розвивати по різному: розповідати, описувати, пояснювати, доводити.

Скажімо, темою виступу є гра в шахи. Оратор може пояснити суть гри, витлумачивши її правила, може за допомогою дібраних ним аргументів довести, що шахи – найкраща гра, може докладно описати, як відбувся чемпіонат із шахів, або розповісти про останнє змагання чи нагородження переможців

Слід пам'ятати, що найцікавішою формою викладу є розповідь про певні події та їх учасників. Чому? Тому що найбільш цікавим для слухачів є те, що відбувається з живими людьми, те, що перебуває в русі, у розвитку, у динаміці.

Нерухоме й неживе цікавить слухачів менше. Тому описи предметів і навіть живих істот, зокрема, деталей їх вигляду, якщо вони не пов'язані з розвитком та з дією, слухачам, як правило, менш цікаві.

Якщо промовець доводить певне твердження, він повинен бути максимально об'єктивним. Упередженість і необ'єктивність дратують слухачів, викликають у них спротив.

Закінчення виступу є дуже важливим.