Правила полегшення говоріння

1. Перед тим, як говорити, а також після кожного видиху вдихайте достатню кількість повітря. «Достатню»–означає не надмірну: кожен мовець повинен керуватися власним досвідом і вдихати таку кількість повітря, яка відповідає особливостям його організму.

2. Після вдиху витрачайте повітря повільно й ощадливо. Пам'ятайте, що надмірний запас повітря в легенях може, особливо на перших фазах видиху, призводити до його даремної втрати.

3. Не підвищуйте голос, говоріть так, як завжди. Підвищуючи голос, ви витрачаєте більше повітря.

4. Вдихати повітря потрібно і носом, і ротом.

5. Тримайте груди рівно, трохи випнувши їх уперед – це поліпшує дихання.

6. Говоріть, будучи у хорошій фізичній і психічній формі. Нервова система не повинна витримувати надмірного навантаження.

Конструювання речень

1. Чергуйте довгі речення з короткими. Довгі речення складно сприймати і розуміти. Накопичення простих речень одне за іншим робить говоріння монотонним.

2. Не використовуйте занадто часто особових займенників замість особистих імен. Це може призвести до їх неправильного тлумачення.

3. Основна думка повинна завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.

4. Речення, у якому кілька іменників стоять поруч, сприймати важко.

5. Якщо ви хочете розповісти щось нове, дайте слухачам час для розуміння, про що ви говорите. Для цього наведіть приклади або перефразуйте сказане.

6. Намагайтеся опускати несуттєві подробиці, швидко і послідовно просуваючись до розв'язки.

7. Будуйте висловлювання від простого до складного, від відомого до невідомого.

Як підтримувати увагу слухачів

1. Поставте себе на місце слухачів. Утримати увагу слухачів вдається, коли висловлюєш цікаві для них думки. Для підтвердження положень своєї промови використовуйте статистичні дані, цитати, анекдоти тощо.

2. Ваша поведінка має свідчити про те, що ви раді нагоді виступити й не збираєтеся говорити довго і нудно. Дивіться людям у вічі.

3. Дуже ефектною є вчасно зроблена пауза. Користуйтеся паузами як розділовими знаками. Рамка тиші навколо речення виділить його серед промови. Стратегічно розумно розташовані паузи змусять слухачів бути уважними, чекати вашого наступного висловлювання.

4. Аудиторія має «швидкість слуху» від 130 до 170 слів на хвилину. Тому, щоб вас слухали, не говоріть надто швидко чи надто повільно. Навчіться зводити складні речення до простих, але чітких висловів.

5. Майже всі говорять «е-е-е» («ну, значить»). І говорять тоді, коли сумніваються чи не знають, що говорити, використовуючи цей звук як маленьку хитрість, яка допомагає дати лад думкам. Краще замість «е-е-е» промовчати.

6. Жартуйте вдало. Не ігноруйте емоції.

Керування увагою слухачів

1. Увагу слухачів можна утримати розповіддю про щось нове і цікаве.

2. Виступаючи перед великою кількістю слухачів, інтереси яких не збігаються, намагайтеся говорити на загальні теми.

3. Щось нове, мало відоме широкому колу людей, може привернути увагу слухачів.

4. Увага слухачів підвищується, якщо в товаристві починається дискусія навколо якоїсь проблеми.

5. Красивий стиль висловлювання разом з відповідними прикладами також привертає увагу.

6. Багато залежить від людини, що переконує: чи зуміє вона справити на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою або манерами, встановити з ними контакт.

7. Переконуйте аргументами, правильно упорядкувавши і сформулювавши їх.

1. Якщо оратор повний натхнення, то він обов'язково викличе інтерес у слухачів.

8. Люди охоче погоджуються з тим, що повторює їхній приятель, але наперед відкидають те, про що говорить малосимпатична для них людина.

10. Переконувати легше під час дискусії, а не лекції.

11. Чим старша людина, тим важче переконати її в необхідності змінити погляди.

12. Люди намагаються відкидати інформацію, що не узгоджується з їхньою системою поглядів.

13. Під час будь-якої дискусії варто визначити головні проблеми і зосередити зусилля на їхньому вирішенні.

14. Питання, що не мають істотного значення для доведення певної тези, необхідно усунути.

15. Поступіться опонентові всім, у чому можна поступитись; не стверджуйте нічого, чого не можете довести.

16. Важко переконати інших у тому, у що ви не вірите самі.

Типи виступів

Тема виступу тісно пов'язана з його метою. Таким чином, лише з'ясувавши, з якою метою він говоритиме, оратор може обирати тему свого майбутнього виступу.

Мета виступу може бути така: проінформувати, розважити, надихнути, переконати, спонукати до певних дій або вчинків, Часом один виступ може підпорядковуватись поєднанню двох або й трьох завдань. Наприклад, у виступі з метою розважити слухачів рідко вдається обійтися без їхнього інформування. У виступі заради переконання часто наявне спонукання до чогось.

Залежно від мети виступу, визначають його тип.

Інформаційний виступ

У добу інформаційної революції такий тип виступу є найпоширенішим. Певною мірою до цього типу можна віднести і лекцію у ВНЗ, і пояснення вчителя, і відповідь школяра, і повідомлення тележурналіста. В основу такого виступу, як правило, покладено конкретне, точне й правдиве повідомлення слухачам фактів, явищ, подій.

заслуг, визначення суспільної та моральної цінності певних вчинків конкретних осіб. Сюди можна віднести виступи політичних діячів у переддень виборів. Матеріал, який використовується у таких виступах, дібрано та скомпоновано таким чином, щоб привернути увагу слухачів, підкреслити значення певних традицій чи звичаїв, увиразнити значимість певних осіб. Такі виступи можуть надихати на почуття вдячності, відданості, виконання обов'язку.