1. Поняття та ознаки співучасті.

Співучасть у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Співучасть характеризується суб’єктивними та об’єктивними ознаками.

Об’єктивна сторона злочину:

1) Співучасть є тільки там, де в злочині беруть участь хоча б двоє осіб, але всі наділені ознаками суб’єкта злочину;

2. Співучасть це діяльність спільна, що передбачає:

а. Вчинення злочину загальними зусиллями всіх співучасників;

б. Вчинюваний злочин є одним спільним для всіх співучасників;

в. Спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату;

г. Причинний зв'язок між діяннями усіх співучасників.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини, що передбачає:

• Наявність умислу кожного з учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності);

• Наявність умислу стосовно діянь інших співучасників;

• Єдність наміру всіх співучасників вчинити один і той же самий злочин;

• Взаємна поінформованість співучасників про злочинну діяльність кожного із співучасників;

• Спрямованість умислу всіх співучасників на досягнення загального результату.

Спільність умислу означає, що між співучасниками завжди має місце згода (змова) на вчинення конкретного злочину.

Умисел при співучасників складається з інтелектуального та вольового моментів.

Інтелектуальний момент співучасті полягає у тому, що співучасник усвідомлює суспільну небезпечність не тільки вчиненого особисто ним діяння а й суспільну небезпечність діяння, яке вчиняє виконавець.

Вольовий момент умислу – полягає в бажанні настання наслідків. Коли всі співучасники бажають настання наслідків, яких своїми діями прагне досягти виконавець.

2. Види співучасників.

В законодавстві передбачено 4 види співучасників:

1. Виконавець злочину – це особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності, вчинила злочин передбачений ККУ (Якщо 2 особи виконали об’єктивну сторону злочину, то вони є співучасниками).

2. Організатор злочину – це особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням.

Відповідно до ч.3 ст.27 ККУ Організатором є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій:

• Організація вчинення злочину (злочинів);

• Керувала підготовкою злочину (злочинів);

• Утворила організовану групу;

• Керувала організованою групою чи злочинною організацією;

• Забезпечувала функціонування організованої групи чи злочинної організації ;

• Організувала приховування злочинної діяльності, організованої групи чи злочинної організації.

3. Підбурювач – це особа, яка схилила інших співучасників до вчинення злочину. Способи схилення:

• Обман;

• Умовлення – це систематичне або одноразове прохання або переконання особи в необхідності вчинення злочину;

• Підкуп;

• Погроза - полягає в заподіянні фізичної, моральної шкоди;

• Примус;

Підбурювання може містити закінчений склад злочину, передбачений в ККУ ч.2 ст.109 ККУ, ч.2 ст.305, 304 ККУ.

Організатор відрізняється від підбурювача у тому що організатор може діяти відносно багатьох осіб і кількох злочинів, а підбурювач лише відносно конкретної особи і певного злочину.

4. Пособник – це особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів, знарядь, усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину, а також заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину, предмети здобуті злочинним шляхом, придбати чи здобути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Види пособництва:

• Інтелектуальне пособництво (поради, вказівки);

• Фізичне пособництво – надання засобів, знарядь, усунення перешкод;

• Пособництво переховування – заздалегідь обіцянка сховати знаряддя, злочинця, предмети та ін.