13. Перелік питань для складання заліку
Предмет теорії пізнання
Співвідношення понять пізнання й знання. Інформація й знання.
Походження знання та обґрунтування знання.
Поняття меж знання. Різновиди знання й форми пізнання.
Специфічність епістемологічного пізнання.
Відмінність теорії пізнання від теорії та методології науки.
Основні проблеми теорії пізнання
Знання й досвід: знання й мова. Відмінність знання від гадки.
Апріорні та апостеріорні, аналітичні та синтетичні судження.
Розсуд і розум. Психофізична проблема. Знання «іншого».
Безумовність і остаточність знання: проблема епістемологічного фундаменталізму. Суб’єкт знання, наука і комунікація.
Метафізична теорія пізнання (античність)
Поняття теорії. Інтуїція реальності та об’єктивістська теорія знання. Епістема і докса. Апорії Зенона, їх значущість для окреслення проблематики теорії пізнання. Аристотелівська концепція досвіду.
Теоретико-пізнавальні особливості античної софістики й скептицизму.
Метафізична теорія пізнання (середньовіччя, початок нового часу).
Метафізична демаркація знання й віри. Метафізична цінність знання.
Теорія загального: номіналізм, концептуалізм і реалізм.
Історичні засади «наукового світогляду» та передумови виникнення філософського суб’єктивізму.
Співвідношення понять «суб’єктивізм», «натуралізм» і «психологізм» на тлі співвідношення метафізики й теорії пізнання нового часу.
Теоретико-пізнавальний психологізм.
Психологізм в теорії пізнання.
Поняття методу пізнання. Змішання плану походження знання і плану обґрунтування знання. Ідея достовірного першоелементу знання.
Епістемологічний фундаменталізм психологізму. Психологізм і принцип онтогносеологічної відповідності.
Картезіанський дуалізм і джерело достовірності знання.
Дедукція як метод пізнання.та обґрунтування.
Дискусія про спосіб існування вроджених ідей. Апріорні припущення будь-якого пієнання.
Суперечності психологістського раціоналізму.
Локкове поняття досвіду. Поняття ідеї в емпіризмі.
Індукція як метод пізнання й обґрунтування.
Гоббс про умовний характер пізнання. Номіналізм Берклі: спосіб існування ідей.
Дискусія про соліпсизм. Юмовий скептицизм щодо поняття причини й природної закономірності.
Суперечності психологістського емпіризму.
Теоретико-пізнавальний трансценденталізм
Трансценденталізм: розрізнення походження знання й обґрунтування знання.
Кантівська «критика розуму» як подолання протилежності раціоналізму та емпіризму. Кантівська теорія суджень: мовна форма знання.
Розсуд і розум. Антиномії Канта.
Гегелівське подолання антиномізму Канта.
Поняття досвіду в Гегеля і спекулятивний принцип онтогносеологічної відповідності. Циклічна епістемологія Гегеля.
Транцедентально-феноменологічна теорія пізнання. Поняття досвіду у феноменології Гуссерля.
Проект феноменологічного обґрунтування знання. Засади транцендентальної феноменології.
Гуссерлева спроба подолання картезіанського дуалізму. Суперечності теоретико-пізнавального трансценденталізму.
Наукова гносеологія та матеріалістична діалектика, логіка пізнання.
Психологія та теорія пізнання у осмисленні механізмів пізнання.
Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання у добу Середньовіччя.
Пізнання і практика у творах Гуссерля
Пізнання як це специфічна взаємодія на шляху адекватного осягнення дійсності.
Наукова філософія та гносеологічні принципи.
Філософський принцип творчої активності суб'єкта пізнання.
Принцип творчої активності суб'єкта пізнання та світ культури.
Практика як всезагальна основа і рушійна сила розвитку суспільства і пізнання.
Практична спрямованість філософії у працях Ф. Бекона.
Німецький класичний ідеалізм та феномен людської активності.
Л.Фейербах та тлумачення практики як утилітарної діяльність.
Сучасна західна філософія. Протиставлення теорії та практики.
Практична діяльность людини як чуттєва зміна предмета у процесі взаємодії людини і предмета природи.
Чуттєве та раціональне в теорії пізнання
Практика - критерій істини
Наука як вища форма раціонального пізнання
Методи наукового пізнання, сучасне бачення.
Гносеологія в загальній філософський системі неотомізму