ЛЕКЦІЯ “ГІГІЄНА ГРУНТУ”
Гігієна ґрунту і очищення населених місць
1.Ґрунт як елемент біосфери, його гігієнічне значення. Будова ґрунту. Роль ґрунту в поширенні інфекційних захворювань і гельмінтів серед населення. Вплив хімічного складу ґрунту на здоров’я населення. Геохімічні ендемії.
2.Забруднення і самоочищення ґрунту. Утворення рідких і твердих відходів у населених місцях, їх склад, норми накопичення, епідеміологічне та гігієнічне значення.
3.Організація санітарного очищення населених місць. Вивізна і сплавна системи очищення — каналізація. Гігієнічні вимоги до збирання, транспортування та
знешкодження твердих відходів і рідких нечистот у містах і сільській місцевості
1.ҐРУНТ ЯК ЕЛЕМЕНТ БІОСФЕРИ, ЙОГО ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
Грунт - поверхневий шар літосфери (завтовшки від декількох міліметрів на скельних породах до 10 км в низинах), сформований після появи життя на Землі внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів.
головний
чинник
формування
природних і
штучних
біогеохімічни
х провінцій
джерело
хімічного й біологічного забруднення атмосферного повітря,
підземних і поверхневих вод, а також рослин, що
ними людина харчується
Гігієнічне
значення
грунту
чинник
поширення
інфекційних
хвороб та інвазій
середовище,
яке
забезпечує циркуляцію у
системі
навколишнє
середовище
— людина хімічних та радіоактивни х речовин
природним
найпридатніш им для знешкоджува ння рідких і
твердих
відходів
середовищем
Будова ґрунту.
Кроти |
Амеба |
Бактерії |
Nemotode |
Грибки |
Хробаки |
Кліщі |
коренів |
|
|
|
(глисти) |
рослин |
|
|
СКЛАД ГРУНТУ
ЗЕРНА
Мінеральні
сполуки, Органічні сполуки, Органо-мінеральні комплекси,
ПОРИ |
Грунтові розчини, |
Грунтова волога, |
Повітря, |
Грунтові |
мікроорганізми. |
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
ҐРУНТУ
Механічний склад (процентний розподіл часток ґрунту за їх розміром)
пористість (сумарний обєм пор в одиниці обєму грунту, виражений у відсотках: піщаний – 40 %, торфяний – 82 %)
повітропроникність
водопроникність (здатніст(здатність пропускати повітря через свою товщу);ь поглинати та пропускати воду, яка надходить з поверхні);
вологоємність (визначає кількість води, яку утримує ґрунт);
капілярність (гігроскопічність) (здатність ґрунту піднімати по капілярах воду з нижніх шарів угору).
За межами населених пунктів мікрофлору ґрунту, як правило, становлять нешкідливі сапрофіти.
Патогенні мікроби потрапляють у ґрунт переважно з фекаліями,
сечею, сміттям, трупами, гноєм, стічними водами тощо.
Основна маса і сапрофітних, і патогенних мікроорганізмів міститься на глибині від 1 до 10 см. Кількість сапрофітів досягає сотень тисяч і мільйонів мікробів у 1 г ґрунту.
Зі збільшенням глибини кількість мікробів різко зменшується. Навіть на глибині 25 см їх у 10—20 разів менше, ніж на глибині 2 см, а на глибині 4—7 м у разі непорушеної структури поверхневого шару ґрунт здебільшого майже стерильний.
У верхньому шарі ґрунту мікроорганізмів також менше внаслідок бактерицидної дії сонячних променів.
ПАТОГЕННІ БАКТЕРІЇ ГРУНТУ
1. Бактерії стрептококи (streptococcus). 2. Бактерії стафілококи (staphylococuss). 3. Синегнійна паличка (Вас. pyocioneus).
Збудник правця |
Збудник ботулізму |
Збудник черевного тифу |
|
ВИЖИВАННЯ ПАТОГЕННИХ МІКРОБІВ У ҐРУНТІ
ПАТОГЕННІ МІКРООРГАНІЗМИ, ЯКІ НЕ УТВОРЮЮТЬ СПОР, НЕ МАЮТЬ У ҐРУНТІ УМОВ ДЛЯ РОЗМНОЖЕННЯ І ПЕРЕВАЖНО ГИНУТЬ У НЬОМУ ЧЕРЕЗ ДЕКІЛЬКА ДНІВ АБО ТИЖНІВ
Збудники хвороб |
Середній |
Максимальн |
|
термін |
ий термін |
|
(тижд.) |
(міс.) |
Тифо-паратифозної групи |
2-3 |
Понад 12 |
Дизентерійної групи |
1,5-5,0 |
Близько 9 |
Холерний вібріон |
1-2 |
До 4 |
Паличка бруцельозу |
0,5-3,0 |
До 2 |
Паличка туляремії |
1-2 |
До 2,5 |
Паличка чуми |
Близько 0,5 |
До 1 |
Паличка туберкульозу |
13 |
До 7 |
Віруси поліомієліту, Коксакі, |
- |
До 3-6 |
ЕСНО |
|
|
До мікробів, які утворюють спори і живуть у ґрунті роками, належать збудники :
правця,
ботулізму,
газової гангрени
сибірки.
В.tetani, CI. botulinum і збудники газової гангрени потрапляють у ґрунт переважно з екскрементами людини і тварин.