САНІТАРНО – ПРОТИЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ ЛІКУВАЛЬНО
– ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ. ПРОБЛЕМА ВЛІ
ПЛАН
1. Проблема ВЛІ: визначення, поширеність, причини, збудники, шляхи передавання.
2. Загальні відомості про гепатит.
3. загальні відомості про ВІЛ інфекцію, СНІД.
4.Загальні відомості про інфекційний контроль, його мета та шляхи забезпечення.
РІВЕНЬ ВЛІ В УКРАЇНІ СКЛАДАЄ 6 – 30 %.
ВЛІ – ЦЕ БУДЬ - ЯКЕ КЛІНІЧНО ВИРАЖЕНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛІКАРНЯНОЇ ЕТИОЛОГІЇ, ЯКЕ ПОВ’ЯЗАНЕ З ПЕРЕБУВАННЯМ, ЛІКУВАННЯМ, ОБСТЕЖЕННЯМ ТА ЗВЕРНЕННЯМ ОСОБИ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ В ЛІКУВАЛЬНО – ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ЗАКЛАД
НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИМИ
НОЗООЛОГІЧНИМИ ФОРМАМИ Є:
СЕПСИС, МЕНІНГІТ, ОСТЕОМІЄЛІТ;
ПНЕВМОНІЇ ( У ПОЛОГОВИХ БУДИНКАХ, ВІДДІЛЕННІ НОВОНАРОДЖЕНИХ НЕДОНОШЕНИХ ТА ДИТЯЧИХ ВІДДІЛЕННЯХ);
ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ І ПІДШКІРНОЇ ОСНОВИ ( ПІОДЕРМІЯ, АБСЦЕС, ФЛЕГМОНА);
КОН’ЮНКТЕВІТ, ОТИТ, МАСТИТ, ЕНДОМЕТРІТ;
РАНКОВА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНА ІНФЕКЦІЯ;
ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ВСТАНОВЛЕНОЇ І НЕВСТАНОВЛЕНОЇ ЕТИОЛОГІЇ;
УРЕТРИТ, ЦИСТИТ, ПІЄЛОНЕФРИТ
ПРИЧИНИ ВЛІ:
1.ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ АСЕПТИКИ ТА САНІТАРНО – ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМУ.
2.ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ ТА ЛЮДЕЙ ЛІТНЬОГО ВІКУ.
3.СТІЙКІСТЬ МІКРОФЛОРИ ДО ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ТА АНТИСЕПТИКІВ.
4.ВПРОВАДЖЕННЯ ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ДІАГНОСТИЧНИХ ТА ЛІКУВАЛЬНИХ ВТРУЧАНЬ
ВЛІ
КОНТИНГЕНТ, ЯКИЙ ВРАЖАЄТЬСЯ
ПАЦІЄНТИ ; МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ
МІСЦЕ ЗАРАЖЕННЯ
СТАЦІОНАР; ПОЛІКЛІНІКА, ЛАБОРАТОРІЯ, ДОНОРСЬКИЙ ПУНКТ
ПРИЧИНИ ЗАРАЖЕННЯ
КОНТАКТ ІЗ ХВОРИМ, НОСІЄМ; ПОРУШЕННЯ САНІТАРНО – ГІГІЄНІЧНОГО, ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМІВ; НЕОБЕЗЗАРАЖЕНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ; ФАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ; АВАРІЇ В ЛАБОРАТОРІЇ
Серед хвороб, що можуть передатися від пацієнтів трансмісивним шляхом (через кров), для медпрацівників найбільшу небезпеку становлять вірусні парентеральні гепатити (В, С і «дельта» ) та СНІД - синдром набутого імуно дефіциту, що розвивається у ВІЛ-інфікованих людей. ВІЛ - це вірус імунодефіциту людини, який руйнує природну систему захисту організму. Зараження може відбутися як від хворих на парентеральні гепатити чи СНІД, так і від вірусоносіїв. Поки носійство не перейшло в хворобу, інфікована людина почуває себе добре, має здоровий вигляд і навіть не здогадується, що в її організмі присутній вірус. Однак з моменту зараження інфікований сам стає джерелом розповсюдження інфекції.
Оскільки вірус гепатиту В більш стійкий, ніж ВІЛ, принципи поперед ження розповсюдження передачі вгВ доречні і для профілактики розповсюд ження ВІЛ.
Враховуючи, що ВІЛ-інфекція викликає страх (спідофобію) як серед медичних працівників, так і серед широкого загалу населення, важливо, щоб медичні сестри знали, яким чином ВІЛ передається і коли не передається.
|
Це дозволить їм: |
* вжити необхідних заходів перестороги для попередження розповсюдження інфекції серед пацієнтів і медичних працівників,
*бути для свого колективу прикладом при наданні хворому необхідної медичної допомоги,
*доводити до відома окремих осіб і професійних груп реальні факти про ВІЛ.