- •2. Уявлення про безпеку на сучасному етапі розвитку людства.
- •4. Завдання дисципліни безпека життєдіяльності.
- •6.Зміст першого етапу розвитку бжд.
- •8. Чим відрізняються між собою перший та другий етап розвотку бжд за змістом.
- •10.Зміст уявлення «небезпека»
- •12. Завдання, які вирішує бжд.
- •14. Системний аналіз та його застосування у безпеці життєдіяльності.
- •16. Уявлення про систему. Системи які вивчає бжд.
- •18. Який стан в системі «людина-навколишнє середовище» характеризується, як «комфортний».
- •22. Складові систем безпеки життєдіяльності
- •24.Дайте визначення терміну «навколишнє середовище»
- •26. Небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори.
- •28. Джерела небезпеки та їх класифікація.
- •30. Якісний аналіз небезпек, його різновиди.
- •32. Як поділяються «стихійні лиха» за місцем локалізації.
- •34. Дайте оцінку ноосфери як нового еволюційного стану біосфери.
- •36. Дайте визначення літосферним «стихійним лихам».
- •38. Дайте визначення атмосферним «стихійним лихам»
- •40. Дайте визначення небезпекам техногенного характеру.
- •42. Поясніть вплив людини на середовище, що її оточує.
- •44. Дайте визначення термінам «аварія» та «катастрофа»
- •46. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •48. Джерела хімічних аварій
- •50. Назвіть сфери суспільного життя.
- •52. Поясніть поняття «конфлікт» та спробуйте дати власне визначення.
- •54. Держава – структура та характерні риси.
- •56. Основні атрибути держави.
- •58. Найважливіші функції держави.
- •60. Надзвичайні ситуації – загальні ознаки.
- •62. Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •64. Класифікація надзвичайних ситуацій за державною класифікацією.
- •66. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •68. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.
- •70. Попереждення виникнення надзвичайних ситуацій.
- •72. Завдання єдсзр.
- •74. Склад сил та засобів єдсзр.
- •76. Визначте екологічні проблеми, які мають глобальний характер, та дайте їм характеристику.
- •78. Природно-соціальні небезпеки: причини їх виникнення та наслідки.
- •80. Соціально-політичні конфлікти. Види та форми перебігу конфліктів.
48. Джерела хімічних аварій
До найголовніших джерел хімічних аварій та катастроф можна віднести:
- викиди та витоки небезпечних хімічних речовин;
- загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища;
- аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів.
Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей тощо.
50. Назвіть сфери суспільного життя.
Суспільство як надзвичайно складну відкриту систему умовно можна поділити на чотири сфери: економічну (виробничу), соціальну, політичну і духовну.
Економічна сфера є визначальною у структурі суспільства. Серцевиною цієї сфери є матеріальне виробництво, без чого людське суспільство не могло б існувати взагалі, тим більше — розвиватися.
Соціальна сфера — це складна система зв'язків між різними елементами суспільства — етнічними, класовими, іншими спільностями людей. В основі цієї сфери завжди лежить соціальна структура суспільства, яка залежить від панівного способу виробництва матеріальних благ і ним визначається.
Політична сфера. З появою економічної й соціальної нерівності структура суспільного життя ускладнюється. На певному етапі розвитку суспільства неминуче виникають нові форми суспільних відносин — політичні й правові. Формується сфера політичного життя суспільства, зміст якої віддзеркалюється в політичній системі.
Політична система суспільства — явище історичне. Воно нерозривно пов'язане з виникненням політики і формуванням політичних відносин
52. Поясніть поняття «конфлікт» та спробуйте дати власне визначення.
Конфлікт (від лат. Conflictus) - найбільш гострий спосіб вирішення протиріч в інтересах, цілях, поглядах, що виникає в процесі соціальної взаємодії, що полягає в протидії учасників конфлікту, і зазвичай супроводжується негативними емоціями [1], що виходить за рамки правил і норм. Конфлікти є предметом вивчення науки конфліктології.
54. Держава – структура та характерні риси.
Держава (за Котюком І. І.) — здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами, шляхом надання своїм велінням загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь через примус.
2) Держава — це 1) сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади; 2) організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян.
Структура держави — система органів і установ, які виконують внутрішні й зовнішні функції держави.
Вона охоплює:
— органи державної влади, які поділяються на представницькі, як правило, законодавчі(парламент);
— органи державного управління, тобто виконавчо-розпорядчі (система міністерств, відомств, адміністративні установи на місцях);
— президента як главу держави, який в керівництві державою безпосередньо взаємодіє з представницькими та виконавчо-розпорядчими органами;
— органи правосуддя, покликані забезпечити торжество законів у державі;
— контрольно-наглядові органи, до яких належать прокуратура, різноманітні контрольні відомства;
— органи охорони громадського порядку (міліція, поліція) та органи державної безпеки.