- •2. Уявлення про безпеку на сучасному етапі розвитку людства.
- •4. Завдання дисципліни безпека життєдіяльності.
- •6.Зміст першого етапу розвитку бжд.
- •8. Чим відрізняються між собою перший та другий етап розвотку бжд за змістом.
- •10.Зміст уявлення «небезпека»
- •12. Завдання, які вирішує бжд.
- •14. Системний аналіз та його застосування у безпеці життєдіяльності.
- •16. Уявлення про систему. Системи які вивчає бжд.
- •18. Який стан в системі «людина-навколишнє середовище» характеризується, як «комфортний».
- •22. Складові систем безпеки життєдіяльності
- •24.Дайте визначення терміну «навколишнє середовище»
- •26. Небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори.
- •28. Джерела небезпеки та їх класифікація.
- •30. Якісний аналіз небезпек, його різновиди.
- •32. Як поділяються «стихійні лиха» за місцем локалізації.
- •34. Дайте оцінку ноосфери як нового еволюційного стану біосфери.
- •36. Дайте визначення літосферним «стихійним лихам».
- •38. Дайте визначення атмосферним «стихійним лихам»
- •40. Дайте визначення небезпекам техногенного характеру.
- •42. Поясніть вплив людини на середовище, що її оточує.
- •44. Дайте визначення термінам «аварія» та «катастрофа»
- •46. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •48. Джерела хімічних аварій
- •50. Назвіть сфери суспільного життя.
- •52. Поясніть поняття «конфлікт» та спробуйте дати власне визначення.
- •54. Держава – структура та характерні риси.
- •56. Основні атрибути держави.
- •58. Найважливіші функції держави.
- •60. Надзвичайні ситуації – загальні ознаки.
- •62. Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •64. Класифікація надзвичайних ситуацій за державною класифікацією.
- •66. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •68. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.
- •70. Попереждення виникнення надзвичайних ситуацій.
- •72. Завдання єдсзр.
- •74. Склад сил та засобів єдсзр.
- •76. Визначте екологічні проблеми, які мають глобальний характер, та дайте їм характеристику.
- •78. Природно-соціальні небезпеки: причини їх виникнення та наслідки.
- •80. Соціально-політичні конфлікти. Види та форми перебігу конфліктів.
74. Склад сил та засобів єдсзр.
ЄДСЗР складається з постійно діючих функціональних і територі¬альних підсистем і має чотири рівні: загальнодержавний, регіональ¬ний, місцевий та об'єктовий.
Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом на¬селення і територій від їх наслідків.
Кожний рівень ЄДСЗР має координуючі та постійні органи управлін¬ня щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситу¬аціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсяк¬денного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансо¬вих ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.
Координуючі органи ЄДСЗР її
Загально¬державний рівень
o державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
o національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
Регіональний рівень
o комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
Місцевий рівень
o комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
Об'єктовий рівень
o комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта
76. Визначте екологічні проблеми, які мають глобальний характер, та дайте їм характеристику.
1. Зміни в атмосфері
В наш час підвищилася роль людини на атмосферу. під впливом антропогенного фактора його хімічний склад і фізичні властивості дедалі погіршуються, на Землі вже
практично не залишилося таких ділянок, де повітря зберігало б свою первісну чистоту та якість. Найнеприємнішими для людства є два наслідки парникового ефекту. Перший – значне збільшення посушливості в основних зернових районах (Україна, Кубань та ін.). Другий – це підйом рівня Світового океану на 2-3 метри за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок.
2. Забруднення водних ресурсів
У результаті інтенсивного використання людством водних ресурсів відбуваються значні кількісні і якісні зміни в гідросфері. Кількісні зміни полягають у тому, що в певних районах змінюються кількість води, придатної для господарських потреб, водний баланс, режим річок тощо. Якісні зміни зумовлені тим, що більшість річок і озер є не лише джерелом водопостачання, а й тими басейнами, куди скидають промислові, сільськогосподарські й господарсько-побутові стоки. Це призвело до того, що нині на Землі вже практично не залишилося великих річкових систем з гідрологічним режимом і хімічним складом води, не спотворених діяльністю людей.
Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми з стічними водами різних шкідливих домішок неорганічної (кислоти, мінеральної солі, луги тощо) й органічної природи (нафта й
нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо). Більшість з них є токсичними для мешканців водойм.
3. Забруднення земної поверхні
Грунт, який не є продуктом праці людини й створювався природою протягом тисячолітть, нині в результаті хижацького користування, нерозумної аграрної політики та розбазарювання під різні види будівництва, кар´єри, полігони, знаходиться в стані виснаження, вичерпання. Внаслідок того, що в гонитві за врожаєм грунти почали орати дедалі глибше і частіше, завозити на поля величезні кількості мінеральних добрив та пестицидів для боротьби з шкідниками, на величезних площах здатність вбирати й пропускати воду, їх структура деградувала, вони перенасичені шкідливими хімічними речовинами. Повсюдно врожайність грунтів катастрофічно зменшується. Однією з найбільших лих після ерозії грунтів є, мабуть, їх засолення, основна причина якого - неправильне зрошення. Ерозія й засолення грунтів призводять до опустелювання земель.
4. Винищення лісів
Під натиском людини ліси відступають на всіх континентах, практично у всіх країнах. Вони вирубуються скоріше, ніж виростають. Але ж саме ліс активно очищає атмосферу Землі від забруднення. Зелені рослини вбирають вуглекислий газ, використовуючи його в якості будівельного матеріалу для своїх клітин. Кожен кубометр деревини – це майже півтони забраної з повітря вуглекислоти.