Завершення Великої Вітчизняної війни

Освіта

• Евакуація шкіл до СХ районів СРСР

• Вивезені з України учні розпочали навчання 1941/42 навчальний рік у школах Росії, Туркменії, Казахстану, Киргизії, Грузії

• У лютому 1942 р. у Кзил-Орді (Казахстан) розпочав роботу Об’єднаний український університет у складі викладачів і студентів Харківського та Київського університетів.

• Одеський державний університет перебував у Майкопі, а з кінця 1942 р. – в Байрам-Алі в Туркменії.

• Брак вчителів; директор Сухомлинський(!)

• В західних областях про освіту дбали оунівці.

• У жовтні 1941 р. німці ліквідували обласні управління українських націоналістів, підпорядкувавши сформовані ними структури гебітскомісарам.

• Наприкінці 1941 р. значну частину старших класів німці закрили.

• Наприкінці 1942 р. педагоги Кам’янця-Подільського підготували до друку новий буквар для першого класу з відповідною німецькою ідеологією.

• У березні 1942 р. – німецька влада зробила обов’язковою чотирирічну народну освіту.

• Замість середніх відкривалися дво-, трирічні фахові школи (сільськогосподарські, ремісничо-технічні, фельдшерські, ветеринарні), до яких треба було скласти екзамен і навчатися за гроші.

• В обласних центрах відкривалися також гімназії з платним навчанням, яке здійснювалося за програмою середньої школи.

• За сприяння інтелігенції було відкрито: Житомирський інститут народної освіти, Кам’янець-Подільський інститут народної освіти, Вінницький медичний інститут, Державні фахові курси у Львові з факультетами – медичним, ветеринарним, фармацевтичним, технічним, агрономічним. У подальшому, за умов посилення гітлерівського терору, діяльність вищих навчальних закладів була згорнута.

• Коли територія України була визволена, відновлювалася радянська школа.

• З 1944/45 року радянська влада запровадила обов’язкове навчання дітей у школах віком від 7 років

• Збільшення кількості шкіл.

• Скорочення чисельності вчителів.

• Була розгорнута робота з підготовки вчительських кадрів: 6 університетів, 20 педагогічних інститутів, 77 педагогічних училищ

• Поверталися з евакуації Харківський, Київський та Одеський університети, перебрався з Ташкенту (Узбекистан) Київський індустріальний інститут, повернувся з Пржевальська (Киргизія) Миколаївський кораблебудівний інститут.

Наука

• Електрозварювання – Пато, методи виплавки броньованих сталей – Доброхотов

• Лікарі – Стражеско, Філатов, Кавецький

• Президія АН УРСР – в Уфі, а з червня 1943 р. – у Москві. Керівник АН УРСР – Богомолець

• 1942 – в Уфі «Нариси історії України»

• Перший том чотиритомного підручника з історії України для вищих навчальних закладів

• Нагляд радянської влади за науковцями

Література

• Олена Теліга – альманах «Литаври». Була розстріляна в лютому 1942 р. у Бабиному Ярі

• Переважна більшість письменників Спілки письменників України перебувала в складі армії: Бажан, Головко, Ле, Малишко, первомайський, Скляренко, Стельмах. Поширення набула публіцистика

• Військові кореспонденти: Довженко, Петров, Польовий

• 1942 – 1943 – Сосюра – «В годину гніву», «Під гул кривавий»; Рильський – «Світова зоря», «Слово про рідну матір», поема «Жага»; Тичина – поема «Похорон друга»; Яновський – «Земля батьків», Василевська «Райдуга», Ле «Люба», «Шевченко»

• Остап Вишня «Зенітка»

Засоби масової інформації

• Журнали – «Україна», «Українська література», «Перець», що друкувалися в Уфі

• На окупованій території – газети «Радянська Україна», «Правда України», «Література й мистецтво». У Вінницькі області – газета «Партизанська правда», у Київській – «Народний месник»

• В листопаді 1941 р. – радіостанції ім.. Т. Шевченка в Саратові, «Радянська Україна» в Москві

• 1942 – радіостанція «Партизанка», з 1943 – пересувна радіостанція «Дніпро»

• 1943 – Галан – збірка радіокоментарів «Фронт в ефірі»

• Часописи «Розбудова нації» та «Український вісник»

• На початку німецької окупації до Києва прибула похідна група на чолі з Ольжичем. Вони створили спілки письменників, музикантів, лікарів, музейних працівників, інженерів. При редакції «Українське слово» почало діяти українське видавництво.

Кіно

• Наприкінці 1941 – Київська (Ашхабад) та Одеська (Ташкент) студії художніх фільмів

• «Олександр Пархоменко» (режисер Луков), «Як гартувалась сталь» (режисер Донськой), «Партизани в степах України» (режисер Савченко), кінокартина «Райдуга» (режисер Донськой)

• У Москві та Куйбишеві відновила свою діяльність Українська студія хронікальних фільмів

• Воєнні фільми: «День війни», «Чорноморці», «Народні месники», 1943 – Довженко «Україна в огні»

• У квітні 1943 р. – кіножурнал «Радянська Україна»

Образотворче мистецтво

• Майстри плакату: Олександров «Розчавимо фашистську гадину»; Касіян «У бій слов’яни!»; Корецький «Воїн Червоної армії, врятуй!»; Литвиненко «Україна вільна!»

• Сатиричні жанри – Гливенко, Козюренко, Литвиненко

Музика

• Композитори – Мейтус, Данькевич

Театр

• Актори – Гайдан, Вірський, Тимошенко, Березін

• Київський театр опери і балету імені Т. Шевченка перетворився на німецьку установу.

• Полтавський театр імені Гоголя, об’єднані Дніпропетровський та Одеський театри опери та балету

Церковне життя

• На початку окупації відкрито 2 тис. православних храмів, хрещення дітей, вінчання й інші релігійні обряди

• Відновлена УАПЦ з митрополитом Полікарпом (Сікорським)

• Після повернення радянської влади УАПЦ була ліквідована, продовжувалося нищення УГКЦ (весна 1945 р.)

• Арешти – єпископ Хомишин, Коциловський