- •Україна під час Другої світової війни Радянсько-німецькі договори. Початок Другої світової війни.
- •Включення українських земель
- •Радянізація західних областей України:
- •Безплатне медичне обслуговування
- •Розпуск Компартії Західної України
- •Розгромлені всі політичні партії та громадські об’єднання
- •Окупація військами Німеччини та її союзників
- •Напад Німеччини на срср
- •О боронні бої літо – осінь 1941 р.
- •Спроби контрнаступу на пд та під Харковом
- •22 Липня 1942 р. – радянські війська залишили м. Свердловськ Волошиловградської області, після чого вся Україна опинилася під окупацією. Окупаційний режим
- •Концтабори та масове знищення людей. Голокост
- •Економічне пограбування України та вивіз її працездатного населення за кодон
- •Розгортання руху Опору та його течії
- •Р адянський рух Опору (1941 – 1942)
- •О унівське підпілля 1941 – 1942 р. Створення упа
- •Україна в 1943 році
- •Мобілізаційні заходи 1942 – 1943 рр.
- •Битва за Дніпро і визволення Києва
- •Боротьба з ворогом на окупованій території та праці українців у радянському тилу.
- •Україна на завершальному етапі війни
- •Завершення вигнання нацистських окупантів з України
- •Рух Опору на завершальному етапі війни
- •Становище в західних областях України
- •Завершення Великої Вітчизняної війни
- •Культура України в роки війни
- •Поняття та терміни
- •Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Зовнішньополітична діяльність урср та адміністративно-територіальні зміни
- •Внутрішньополітичне становище
- •Післявоєнне село.
- •Голод 1946 – 1947
- •Радянізація Західної України:
- •Доля української угкц
- •Боротьба оун та упа
- •Депортації. Операція «Вісла»
- •Культура
- •Становище творчої інтелігенції. Боротьба з «космополітизмом»
- •Поняття та терміни
- •Україна в період десталінізації ( 1953 – 1964)
- •Перші кроки десталінізації:
- •Зміни адміністративно-територіального устрою
- •Розширення прав повноважень України
- •Економіка
- •Життя населення України в др. Пол.50-х – пер. Пол. 60-х
- •Опір десталінізації
- •Масштаби демократизації життя. Ставлення суспільства до Хрущова
- •Зовнішня політика
- •Культура
- •Зовнішні контакти зі світом
- •Русифікація
- •Нижчі бюджетні асигнування
- •Дисидентство
- •Поняття та терміни
- •Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 – початок 1980-х рр.) Політико-ідеологічна криза
- •Конституція урср 20 квітня 1978
- •Промисловість
- •Суть нових підходів:
- •Промисловість України 70-80-х рр.
- •Економічна політика центру щодо України
- •Сільське господарство
- •Поглиблення деструктивних процесів у сільському господарстві у 70-80-х рр.:
- •Етносоціальні процеси та рівень життя населення
- •Опозиційний рух
- •Культура
- •Поняття та терміни
- •Розпад радянського Союзу та відродження незалежності України
- •Період «перебудови» - з квітня 1985 року Початок «перебудови»
- •Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986
- •Поглиблення перебудовчих процесів та падіння авторитету кпу
- •Економічний стан України в другій половині 80-х рр.
- •Фінансове становище та рівень життя населення
- •Загострення економічної та соціальної кризи 1989 – 1990 рр.
- •Зростання національного та демократичного руху в Україні
- •Піднесення робітничого руху. Шахтарські страйки
- •Виникнення національних громадських організацій і об’єднань
- •Формування багатопартійної системи
- •Політичні передумови здобуття Україною незалежності
- •16 Липня 1990 р. – Декларація про державний суверенітет України
- •Суверенізація України і політична криза восени 1990 р.
- •Поляризація політичних сил
- •Суспільно-політичні процеси в першій половині 1991 року
- •Спроба державного перевороту 19 серпня 1991 р.
- •Проголошення незалежності України
- •2 4 Серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України
- •Терміни та поняття
- •Україна в умовах незалежності
- •Поляризація політичних сил в країні в 1991 – 1993 рр.
- •Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України у 1994 р.
- •Спроби реформування економіки. Загострення кризи.
- •Конституційний процес в Україні
- •Вибори 1998 до Верховної Ради та вибори Президента 1999 р.
- •Загострення політичної кризи в кінці XX на початку XXI ст.
- •Економіка у др. Пол. 90-х рр.
- •Рівень життя та етносоціальні процеси
- •Екологічний стан навколишнього середовища
- •Культура в умовах незалежності
- •Зовнішня політика
- •Україна в діяльності міжнародних організацій
- •Політична ситуація в країна на поч. XXI ст.
- •Економіка в 2002 - 2004
- •Рівень життя населення
- •Суспільно-політичне життя у 2004 – 2006 рр.
- •Поняття та терміни
- •Роман Шухевич (1907 – 1950)
- •С емен Тимошенко
- •Віктор Ющенко
- •Ковпак Сидір Артемович
- •Олексі́й Фе́дорович Фе́доров
- •Сабуров Олександр Миколайович
- •Мануїльський Дмитро Захарович
- •Галан Ярослав Олександрович
- •Гончар Олесь Терентійович
- •Кардинал Йосип (Сліпий)
- •Костенко Ліна Василівна
- •Підгорний Микола Вікторович
- •Сверстюк Євген Олександрович
- •Світличний Іван Олексійович
- •С имоненко Василь Андрійович
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Горська Алла Олександрівна
- •Драч Іван Федорович
- •Д зюба Іван Михайлович
- •Кириченко Олексій Іларіонович
С емен Тимошенко
Семен Тимошенко (1895 – 1970)- воєначальник, Маршал Радянського Союзу. Учасник Першої світової та громадянської воєн. З вересня 1937 р. – командувач Харківського, згодом Київського особливого військового округу. У вересні 1939 р. війська під його командуванням ввійшли на територію Західної України. У роки Великої Вітчизняної війни – командувач фронтів, представник Ставки Головнокомандування. У повоєнні роки командував військами кількох військових округів.
Віктор Ющенко
Віктор Ющенко народився 23 лютого 1954 року в с. Хоружівка сумської області в родині вчителів. Закінчив у 1975 році Тернопільський фінансово-економічний інститут за спеціальністю «бухгалтерський облік». За направленням працював заступником головного бухгалтера колгоспу в селі Ярове Івано-Франківської області, у 1975-1976 рр. служив у лавах Радянської армії. Демобілізувавшись працював економістом у селі Ульянівка Сумської області, згодом – керуючим місцевим відділенням Державного банку СРСР.
З липня 1985 року працював в банківській системі, обіймаючи посади від заступника начальника управління кредитування і фінансування колгоспів, агропромислових об’єднань і міжколгоспних підприємств Української республіканської контори Держбанку СРСР до заступника голови правління-начальника планово-економічного управління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР. З листопада 1990 року працював першим заступником голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», з січня 1993 до грудня 1999 року очолював правління Національного банку України.
У 1998 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.
З грудня 1999р. по до квітня 2001 р. В. Ющенко очолював Кабінет Міністрів України. Після відставки з посади прем’єр-міністра до обрання в квітні 2002 року народним депутатом, працював Українсько-російського інституту менеджменту та бізнесу ім. Б. Єльцина Міжрегіональної академії управління персоналом.
У червні 2004 р. ста в головою новоствореного опозиційного блоку «Наша Україна». На виборах 2004 року обраний президентом України.
Ковпак Сидір Артемович
Ковпа́к Си́дір Арте́мович (25 травня (7 червня 1887) — 11 грудня 1967) — керівник партизанських загонів в Україні, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944).
Н
ародився
25 травня (7 червня за н. ст.) 1887
у селі Котельва (нині смт, Котелевський
район,Полтавська
область) на Полтавщині у багатодітній
сім'ї. 1914 його мобілізували до
Російської армії. На Першій
Світовій війні відзначився у боях
на фронті, став професійним диверсантом,
відзначений бойовими нагородами
Російської імперії: Два Георгіївських
хрести і дві Георгіївські медалі. Після
Жовтневої Революції 1917 - на різних
фронтах, зокрема у складі 25-ї Чапаєвської
дивізії Червоної Армії, яка брала участь
у боях проти білогвардійців під містом Гур'єв на
Каспії та
проти військ російського генерала Петра
Миколайовича Врангеля на Перекопі у
Криму.
Учасник радянсько-німецької війни з
вересня 1941. Органами НКВД СРСР залишений
у німецькому тилу для організації
диверсійних операцій — командир
Путівльського партизанського загону,
а потім — об'єднання партизанських
загонів Сумської області. По закінченні
війни пішов спочатку на господарську,
а потім на партійну роботу. Був депутатом
місьради м. Путивль Сумської
області.
1947 — заст. голови Президії Верх. Ради УРСР. Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.
