Екологічний стан навколишнього середовища

Передумови культурного відродження

• У 1987 р. – Міністерство народної освіти вперше оприлюднило дані про стан української мови у сфері шкільної освіти. У російськомовних школах навчалося більше 50% учнів.

• У 1989/90 р. – відкрито 160 шкіл з молдовською, угорською та польською мовами навчання

• У 1989 р. – на території України вже діяло 4 єврейських, польських, татарських, угорський театри.

• Жовтень 1989 – Закон «Про мови в Українській РСР» (державна мова – українська) → зростання мережі українських сіл

• 1990 – Спілка письменників України та «Меморіал» - дозвіл на ознайомлення з судовими справами репресованих письменників.

• Держава була не в змозі виділити достатньо коштів на підтримку української мови, літератури та культури.

• На поч. 1992 – Верховна Рада прийняла Основи законодавства України про культуру (гуманістичні ідеї, моральні засади, виділялося 8% прибутку) До сьогодення цей закон не виконується в повному обсязі.

Релігійне життя

• 1987 – створений громадський комітет з відновлення УГКЦ, Гель

• Влітку 1988 р. – лист від Папи до Горбачова про відновлення діяльності УГКЦ

• Намагання відновити УГКЦ → опір РПЦ

• 1 989 р. – прихильники УГКЦ розпочали голодування. У грудні 1989 – зустріч Горбачова з Папою Іоанном-Павлом II, який наполягав на легалізації УГКЦ. Водночас у Західних областях пройшли акції і демонстрації на підтримку УГКЦ

• В лютому 1989 р. – ініціативний комітет з відновлення діяльності УАПЦ, яка «саморозпустилась» у 1930 р.

• 19 серпня 1989 р. – настоятель храму Петра і Павла у Львові Ярема оголосив про розірвання з РПЦ і перехід до УАПЦ

• Квітень 1990 – передача собору св. Юри УГКЦ. Лідер церкви – Мстислав-Іван кардинал Любачівський

• У травні 1990 р. – громади віруючих УГКЦ були зареєстровані. Церкву очолив Мирослав-Іван кардинал Любачівський

• ЗХ області - римо-католицька церква, яка підпорядковувалась Польській католицькій церкві.

• 4 червня 1990 – перший собор УАПЦ, Патріарх – Мстислав

• Між УАПЦ і УГКЦ розпочалася боротьба за володіння спорудами, що були передані РПЦ після 1946 р.

• Водночас на СХ і ПД РПЦ мала широку підтримку

• Січень 1990 р. – собор РПЦ, який вирішив об’єднати єпархії, парафії та монастирі на території УРСР в український екзархат Московського патріархату під офіційною назвою Українська православна церква (УПЦ)

• У жовтні 1990 р. – митрополит Київський Філарет домігся від Московського патріархату обмеженої автономії УПЦ (вища законодавча і судова влада)

• Квітень 1991 р. – Закон «Про свободу совісті та релігійних організацій»

• 1992 – об’єднаний собор УПЦ і УАПЦ, на якому було створено Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ – КП). Патріарх – Мстислав (Скрипник), заступник – Філарет (Денисенко). Проте Мстислав відмовився від посади, не визнавши таке об’єднання → голова Філарет

• Водночас з ініціативи ПД та СХ областей була створена Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ–МП), Володимир (Сабодан)

Освіта

• 1991 - Закон «Про освіту» (рівність прав, доступність, гуманізм, демократизм, пріоритетність духовних цінностей, зв’язок з національною культурою, історією, традиціями, незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських чи релігійних організацій, від церкви; водночас закон не передбачав обов’язкової повної середньої освіти; навчання від 6-7 років до 15 років)

• Зростання кількості українських шкіл

• Почала створюватися мережа шкіл для дітей національних меншин.

• Почали відкриватися навчальні заклади нового типу: ліцеї, гімназії.

• Матеріальні труднощі, брак коштів → скорочення мережі шкіл (особливо на селі)

• Падіння престижу вчителя, низька зарплата, яку до того ж часто невчасно виплачували → втрата кваліфікованих кадрів

• 1993 – Програма «Освіта» (перебудова системи освіти, система підвищення кваліфікації перепідготовки, подальше поширення навчальних закладів нового типу)

• З 1996 р. загальна середня освіта знову стала обов’язковою.

• 1998 – закон про професійно-технічну освіту

• 1999 – Закон «Про загальну середню освіту» (навчання 12 років, школа 3 ступенів – початкова, основна, старша)

• З 2001 р. – 12-бальна система оцінювання. Основою оцінювання знань стала тематична атестація.

• З 2002 р. – почалося викладання іноземної мови з другого класу у 22 тис. шкіл.

• 2004 – Державний стандарт загальної середньої освіти, де ставилося завдання створити умови для творчого, самостійного навчання, орієнтованого на демократичні загальнолюдські й національні цінності суспільства, на впровадження отриманих знань у практичне життя. Відповідно до стандарту розгорнуто роботу над новими підручниками та програмами для 12-річної школи.

• 19 вересня 1991 р. згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії» було створено Університет «Києво-Могилянська академія»

• З годом з’явилась Національна академія управління (Київ), Академія фінансистів (Донецьк), Острозька академія

• 12 лютого 1996 р - «Про ліцензування, атестацію та акредитацію навчальних закладів»

• Через брак державних коштів стали появлятися приватні ВНЗ

• Перехід до триступеневої підготовки фахівців за кваліфікацією – бакалавр, спеціаліст, магістр

• 2005 р. – приєднання до Болонського процесу

Наука

• У момент здобуття незалежності Україна мала потужний науковий потенціал

• Головний науковий центр – Академія Наук, яка в 1994 р. отримала статус національної.

• Реорганізація наукових установ системи управління науковою сферою.

• Відкрилися нові суспільствознавчі інститути: української мови, народознавства, сходознавства, археографії.

• 1992 – Вища атестаційна комісія України (ВАК)

• 1992 р. – Державний фонд фундаментальних досліджень → поліпшення фінансування науки

• Було профінансовано проект Таврійського національного університету «Відродження культури кримських татар»

• Побачили світ багато документів, які за радянських часів були закриті → покращився стан історії.

• Дослідження в нейрофізіологій, ендокринології, молекулярній біології.

• Дослідження пов’язані з освоєнням космосу

• Брак коштів, несвоєчасні виплати в науку, скорочення кількості науковців, їх відплив за кордон.

• На початку 21 ст. ситуація почала покращуватися.

Література

• Духовне відродження, ліквідація цензури.

• Публіцистика – твори Гончара, Драча, Дзюби, Костенко, Мовчана, Олійника, Яворівського.

• Тема Чорнобиля: Олійник «Сім», Йовенко «Вибух», Яворівський «Марія з полином в кінці століття», Драч «Чорнобильська мадонна»

• Повернулися твори, які були заборонені: Винниченка, Голобородька, Зерова. Калинців, Косинки, Куліша, Маланюка, Олеся, Осьмачки, Плужника, Сверстюка, Світличного, Стуса, Хвильового.

• Доступними стали твори діаспори: Багряного, Барки, Самчука.

• Лауреати Шевченківської премії – Багряний, Мовчан, Колесник, Жулинський

• Історичні романи Загребельного, Іванченка, Мушкетика.

• Твори нового покоління Андруховича, Забужко, Римарука, Іздрика, Жадана.

Образотворче мистецтво

• Поверталися імена «забутих» митців.

• До незалежності замовчувалося ім’я Синиця (засновника «Української національної колоритної школи»), який був удостоєний Державної премії Шевченка

• З 1996 р. стали підтримуватися президентськими стипендіями художники: Базилевич, Волобуєв, Дерегус, Лідер, Нарбут, Проиймаченко, Шишко, Яблонська

• У 1997 р. – Марчуку (за цикл картин «Шевченкіана», «Голос моєї душі») та Семакіній (за цикл робіт «Високий Замок») було присуджено Шевченківську премію.

Музика

• Духовне відродження сикнулося з матеріальними труднощами.

• Київський камерний музичний театр, Одеський філармонічний оркестр, симфонічний оркестр Національної філармонії, зразково-показовий оркестр національної гвардії України.

• 1991 р. – Всеукраїнська музична спілка

• Започатковано велику кількість фестивалів та конкурсів: «Червона рута», «Пісенний вернісаж», «Зірки світового балету», «Чумацький шлях», «Всі ми діти твої, Україно»

• Фестивалі: «Таврійські ігри», «Доля» (Чернівці), «Мелодія» (Львів), «Оберіг» (Луцьк), «Тарас Бульба» (Дубно)

• Італійський режисер Корраді поставив на сцені Національної опери України спектаклі «Турандот» (Пуччіні, 2003), «Джоконду» (Понкіеллі, 2004), «Фауст» (Гуно, 2005)

• Державний ансамбль українського фольклору «Берегиня»у 1998 р. був запрошений до участі у міжнародному фольклорному фестивалі в Голландії, державна чоловіча хорова капела ім. Ревуцького - у міжнародному фестивалі в Італії та Великобританії, ансамбль солістів «Благовіст» - у міжнародному хоровому конкурсі в Ірландії (здобув гран-прі)

• Руслана Лижичко в 2004 р. виграла Євробачення.

• З апочатковані такі конкурси: міжнародний конкурс співаків ім. Крушельницької (з 1991 р., Львів), міжнародний конкурс артистів балету ім. Лифаря (1994, Київ), фестиваль молодих піаністів, присвячений творчості Горовця ( з 1993 у Київській філармонії)

Театр

• Творча свобода та фінансові складнощі.

• Режисери: Борис, Віктюк, Данченко, Жолдак, Мойсеєв, Петров, Резнікович, Шарварко

Кіно

• Київська та Одеська кіностудії, студія хронікально-документальних фільмів, національна кінематика і студія анімаційних фільмів

• 21 серпня 1991 – Державний фонд кінематографії

• Листопад 1991 р. – у Києві та в Чернівцях відбувся перший всеукраїнський фестиваль

• Міжнародне визнання здобули фільми Параджанова та Іллєнка («Лебедине озеро. Зона», нагорода Каннського фестивалю 1990 р.), Янчука, Дяченка,Ттанюка («Голод-33»)

• Почали створюватися багатосерійні фільми за творами класиків: «Сад Гетсиманський» Багряного, «Пастка» Франка. «Царівна» Кобилянської

• У 2005 р. золоту Пальмову гілку 58-го Каннського кінофестивалю – «Подорожні» Стрембицького

Книговидання

• Криза → ціни на книги ↑, тиражі видань ↓, частка україномовної літератури ↓

• Зменшення кількості бібліотек

• Закривались будинки культури, дитячої творчості й самодіяльного мистецтва, парки культури і відпочинку, центри дозвілля.

• Зросла кількість музеїв. Однак через фінансову труднощі демонструвалися лише 8-10% експонатів.

Спорт та фізична культура

• 19 березня 1993 – «Про фізичну культуру та спорт»

• Боротьба проти паління у навчальних закладах та установах.

• Різноманітні спортивні змагання.

• 1994 р. на зимовій олімпіаді Україна завоювала 1 золоту і 1 бронзову медалі, посівши 12 місце в командному заліку.

• На літніх Олімпійських іграх 1996 р. – 8-ме командне місце. Гімназистка Подкопаєва, Серебрянська, борець Таймазов, легкоатлетка Кравець

• Брати-боксери Віталій та Володимир Кличко, футболісти Лужний, Ребров, Шевченко

• Червень 1995 р. – голова Національного олімпійського комітету став Бубка

• Чемпіонат світу з футболу 2006 р., тренер Блохін.

• 1998 р. – Олімпіада в Пекіні