Загострення політичної кризи в кінці XX на початку XXI ст.
Внутрішня боротьба між пропрезидентськими партіями (Плющ) та антипрезидентськими партіями (Ткаченко)
Головою Верховної Ради було обрано Плюща, перший заступник Медвечук, заступник – Гавриш.
Ліві фракції втратили 8 посад голів комітетів.
Припинили існування ПСПУ, «Громада», СелПУ (част. Депутатів разом з СДПУ (о) утворили фракцію «Солідарність» на чолі з Порошенком)
Частина депутатів антипрезидентських фракцій стали підтримувати діяльність Прем’єр-міністра Ющенка. Протистояння перетворилося на пропрезидентське та проурядове.
16 квітня 2000 – референдум ініційований Кучмою, щоб вирішити питання перебудови державної влади. Формально був організований групою з Житомира в грудні 1999 р. Виносилось 6 питань:
Про виявлення недовіри Верховній Раді
Про право Президента на розпуск Верховної Ради, якщо вона впродовж місяця не сформує постійно діючу дійсність або не затвердить державного бюджету
Про скасування депутатської недоторканності
Про скорочення кількості депутатів з 450 до 300
Про заснування Верхньої палати Верховної Ради – Палати представників регіонів
Про ухвалення Конституції України на Всеукраїнському референдумі.
Парламентська Асамблея Ради Європи була стурбована питаннями, оскільки вони порушували один з основних принципів демократії – поділ на 3 гілки влади. Проти референдуму виступили ліві і проурядові фракції, які згуртувалися навколо Ющенка.
Рішенням Верховного Суду питання про висловлення недовіри Верховній Раді й можливість ухвалення Конституції України на Всеукраїнському референдумі були зняті.
Результати Референдуму:
За надання Президенту додаткових повноважень стосовно розпуску парламенту позитивно висловились 85%
За обмеження депутатської недоторканності – більше 89%
Зменшення чисельності депутатів – 90%
За двопалатний парламент – 82%
Однак Верховна Рада не підтримала підсумки референдуму й відмовилася вносити поправки до Конституції → втрата довіри населення до Верховної Ради і Президента.
Осінь 2000 – «касетний скандал» та вбивство журналіста Гонгадзе.
Осінь 2001 – антикучмівська опозиція – «Фронт національного порятунку», громадський комітет «За правду» і рух «Україна без Кучми»
Березень 2001 – масові акції біля пам’ятника Шевченка та адміністрації Президента. Міліція розігнала силою, а частину – заарештовано.
29 травня 2001 – Президент звільнив Ющенка, на його місце – Кінах.
Ющенко очолив опозицію.
Економіка у др. Пол. 90-х рр.
Загострення економічної кризи
Одним з головних чинників гальмування економіки Кучма вважав корупцію, криміналізацію та тінізацію економіки.
Серпень 1994 – Указ Президента «Про заходи боротьби з корупцією та іншими злочинами у сфері економіки»
Жовтень 1995 - Закон «Про боротьбу з корупцією»
Прагнення збільшити кількість іноземних інвестицій.
Взято курс на зниження податкового тиску на комерційні структури та фізичних осіб.
На початку 1995 р. – перехід до оподаткування прибутків за ставкою 30%, скорочено додаткові пільги. ПДВ з 28% знизилося до 20%
25 серпня 1996 р. – указ Кучми «Про грошову реформу в Україні», згідно з якою з вересня 1996 р. національною валютою стала гривня.
Прискорення темпів приватизації, в економіці України утвердилися основи ринкової інфраструктури.
Скорочення виробництва, зростав державний борг України, скорочувалось виробництво продукції на одну особу.
Лише на поч. 21 ст. сталися позитивні зміни у ВВП.
Поступово ставала на міцну фінансову основу «Укрзалізниця»
Позитивну динаміку зберігала космічна галузь, ракета-носій «Зеніт»
20 квітня 2001 – політ літака АН-74ТК-300
У серпні 2001 р. – українська делегація взяла участь у V Міжнародному космічному салоні у підмосковному м. Жуковському.
Зросли обсяги виробництва у легкій промисловості (у 2001 р. на 14%)
Грудень 1999 р. – Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки»
2002 – Земельний Кодекс, який запровадив приватну власність на землю.
Позитивні зрушення відбувалися на фоні зниження інфляції.
За уряду Кінаха зросла зарплата, підвищено пенсії.
У кризовому стані залишалася вугільна галузь, шахтарі були на межі зубожіння.
Дуже складно і неоднозначно приватизувалось «Обленерго»
Залишилася незмінною енергетична залежність від Росії, технічна відсталість нафтопереробних заводів
Посилилася боротьба за вплив на владу між олігархічними угрупуваннями.