Спроби реформування економіки. Загострення кризи.
У виробництві переважали застарілі матеріаломісткі технології з неефективним споживанням енергії та її носіїв. Україна не забезпечувала себе газом і нафтою в повному обсязі, скорочення виробництва
Неконкурентноспроможність товарів, диспропорція в територіальному розміщенні продуктивних сил. Подніпров’я і Донбас були значно розвиненішими ніж ЗХ і Центр.
10 січня 1992 – щоб подолати дефіцит та обмеження вивозу товарів за кодон, було введено купони багаторазового використання, які мали б змінити радянські гроші на національні. Однак вони зразу же знецінилися.
Березень 1992 – закони, що регулювали приватизацію майна держаних підприємств, випуск приватизаційних товарів. Принципи приватизації: законність; надання пільг на придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України у процесі приватизації; пріоритетне надання прав громадянам України на придбання державного майна; безоплатна передача частки державного майна кожному громадянину України; приватизація державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів. Однак реальність приватизації була іншою.
Уряд Фокіна надав певну самостійність державним підприємствам. Держава перестала контролювати процес ціноутворення, дозволена вільна торгівля промисловою продукцією → ціни злетіли, а зарплата падала, керівники підприємств отримували надприбутки.
Незважаючи на умови, трудящі досягли успіху у авіа-, судно- та машинобудуванні, виробництві окремих видів побутової техніки.
Київське авіаційне товариство ім. Антонова – літаки АН-225 «Мрія» та АН-70.
Перші вітчизняні тролейбуси на «Південмаші», трамваїв – на «Луганськтепловозі»
Світові сертифікати якості – авіаційні двигуни Запорізького виробничого об’єднання «Мотор-Січ», холодильники з маркою донецького об’єднання «Норд», судна кораблів Миколаєва
Земельний фонд – 60,4 млн. га. Сільськогосподарську угіддя – 70%, орні землі – 55%
Колгоспи були збитковими і жили на дотаціях держави, яка вже не мала відповідних коштів, техніка була застарілою, майно і продукція розкрадалися.
Утвердження різних форм господарювання – фермерських господарств, кооперативних асоціацій та об’єднань, кооперативів, селянських союзів, акціонерних та акціонерно-пайових товариств.
Січень 1992 – «Про селянське (фермерське) господарство», лютий 1992 – «Про форми власності на землю»
1992 – 1994 – розпаювання колгоспної власності.
З колгоспів були створені колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) з правом власності їх членів на частку майна (пай)
Проте прийняті закони не фіксували право на продаж землі.
Фермери наштовхувалися на опір номенклатури, нестачу матеріальних можливостей, відсутність системи кредитування.
Скорочення виробництва та зростання цін на промислові товари.
Літо 1993 р. – Кравчук видав указ про надання безлімітних кредитів для потреб сільського господарства. Однак це не змінило ситуацію.
Провідна роль у фінансовій системі належала Національному банку України (НБУ)
1993 – гіперінфляція.
Після відставки Фокіна у жовтні 1992 р., Кучма став проводити антиінфляційні заходи, запросивши для себе надзвичайні повноваження – видавати декрети без узгодження з парламентом.
Щоб підтримати економіку, почалася співпраця з МВФ, ЄБРР, які стали надавати кредити → збільшення міжнародного боргу.
