Поляризація політичних сил

Центр

1. УСДП

2. ПЗУ

3. ПДВУ

Праві

1. УХДП

2. УНДП

3. УРП

Ліві

Спілка трудящих України за соціалістичну перебудову

Суспільно-політичні процеси в першій половині 1991 року

• На початку 1991 р. – КПРС намагалася перейти у наступ. Демократичні сили звинувачувалися у націоналізмі, сепаратизмі, бажанні захопити владу. Компартія мала форсувати підписання нового союзного договору.

• 17 березня 1991. - всесоюзний референдум. Громадяни мали відповісти на запитання: «Чи вважаєте ви необхідним збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій повною мірою гарантуються права і свободи будь-якої національності?». Шість республік (Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Вірменія, Молдова) відмовилося від його проведення.

• Напередодні проведення референдуму з ініціативи Горбачова з’явився новий проект союзного договору. Розпочався так званий Новоогарьовський процес за формулою «9+1» (Азербайджан, Білорусія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, України +Центр)

• Верховна Рада відхилила цей план і додала до запитання на референдум ще одне: «Чи згодні ви з тим, що Україна має бути в складі СРСР на засадах Декларації про державний суверенітет України?»

• Обласні ради Тернопільщини та Львівщини вирішили провести регіональний референдум і внесли третє запитання: «Чи хочете ви, щоб Україна стала незалежною державою, яка самостійно вирішує всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечує рівні права громадянам незалежно від національної та релігійної залежності?»

• Більшість людей відповіли «Так» на обидва запитання

• Верховна Рада прийняла низку постанов – про перехід підприємств вугільної промисловості у власність УРСР, про митну справу в республіці, про перехід усіх підприємств на території України під юрисдикцію республіки. Опрацьовувалося питання про запровадження власних грошей.

• 23 квітня 1991 р. – представниками республік – Новоогарьовського процесу, було підписано «Спільну заяву про невідкладні заходи щодо стабілізації обстановки в країні та подолання кризи». Від України її підписав прем’єр-міністр Фокін.

• 20 серпня 1991 р. планувало підписати новий проект союзного договору.

• Проте наприкінці червня 1991 р. Верховна Рада УРСР вирішила відкласти обговорення запропонованого Горбачовим нового союзного договору до вересня 1991 р.

Спроба державного перевороту 19 серпня 1991 р.

• 21-23 червня 1991 р. – Всеукраїнська організація солідарності трудящих (ВОСТ). Поряд з економічними з’їзд висунув і політичні вимоги: вихід України із складу СРСР, розпуск КПРС, припинення урядом УРСР усіх фінансових відрахувань до центру, розпуск Верховної Ради

• 3 липня 1991 р. – закон «Про Всеукраїнський референдум»

• 5 липня 1991 р. – закон «Про вибори Президента»

• 19 серпня 1991 р. – консервативні сили КПРС намагаючись запобігти розпаду СРСР вирішили захопити владу шляхом державного перевороту, коли Горбачов був на відпочинку в Криму. Із Кремля було повідомлено про «хворобу» Горбачова, і що тепер головою держави стає Янаєв. Було заявлено про створення Державного комітету з надзвичайного стану в СРСР (ДКНС)

• Президент Російської Федерації Єльцин назвав спробу відсторонити Горбачова від влади заколотом.

• Опір ДКНС очолили представники Народного руху, СДПУ, ПДВУ

• Фракція «Народної ради» закликала громадян до непокори і всеукраїнського страйку проти диктатури.

• 19 серпня 1991 р. – в Донецьку зібралися депутати і прийняли звернення, де вони не визнають ДКНС

• 20 серпня 1991 р. – акції протесту у Львові, де висловлювалося обурення державним переворотом

• За таких умов Кравчук зайняв вичікувальну позицію.

• Проте заколот провалився і 21 серпня 1991 р. Горбачов повернувся в Москву.