Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986

• Під час підготовки до планових ремонтних робіт енергоблоку №4 стався вибух реактора. У зоні аварії виникла пожежа.

• За героїзм і мужність, виявлені під час пожежі, Правик, Кибенок (обидва посмертно) і Телятников удостоєні звання Героя СРСР.

• Під час аварії вибухнуло 190 т атомного палива → забруднення значної території

• Радіаційна хмара була більшої, ніж від вибуху на Хіросімі.

• Близько 135 тис людей змушені були покинути власні оселі

• Влада намагалася приховати сам факт вибуху, а коли це не вдалося – наслідки жахливої катастрофи.

• Наприкінці квітня 1986 р. було проведено евакуацію населення м. Прип’яті, а згодом й інших районів.

• За деякий час захворюваність серед чорнобильців і ліквідаторів різко зросла, а за 9 років 125 тис передчасно померли.

• 29 липня 1986 р. – розгляд справи про Чорнобиль в Верховному суді СРСР. Влада звинуватила директора станції Брюханова. Обвинувачуваними стали й інші співробітники ЧАЕС.

• Лише через 4 роки компартійне керівництво визнало жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи (на XXVIII з’їзді 1990 р.)

Поглиблення перебудовчих процесів та падіння авторитету кпу

• XIX партійна конференція – конституційна реформа. Новий представницький і законодавчий орган – З’їзд народних депутатів, який в свою чергу обирав Верховну Раду СРСР.

• Січень 1987 – політичні реформи під гаслами гласності й демократизації.

• Березень 1990 р. – перші демократичні вибори до Верховної Ради СРСР.

• 15 травня 1990 р. вперше почав працювати постійно діючий парламент в Україні.

• Представники партійної номенклатури в парламенті об’єднались у так звану «групу 239». Їм протистояла група опозиційних депутатів (Народна рада), що мала 120 людей. Головою Верховної Ради УРСР став перший секретар ЦК КПУ Івашко (який замінив на цій посаді Щербицького у 1989 р.), а після його від’їзду до Москви – другий секретар Кравчук.

• Керівництво КПУ продовжувало негативно ставитися до процесів демократизації → лави партії залишали все більше комуністів.

Економічний стан України в другій половині 80-х рр.

• Спроба реконструювати промисловість та підвищити якість товарів.

• Було прийнято рішення розпочати ці процеси з машинобудування. Але такі зростання капіталовкладень в реконструкцію були даремними, адже основні фонди були зношені.

• На підприємствах України було введено позавідомчий контроль – «держриймання». Показником ефективної роботи контролерів був обсяг вибракуваної ними продукції. Однак реального покращення якості продукції не вдалося.

• Травень 1986 – «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами»

• Перевести на госпрозрахунок

• Зарплата мала залежати від результатів

• Сприяння запровадження досягнень НТР

• Розвиток кооперативних форм власності « індивідуальної трудової діяльності»

• Однак вже в лист. 1986 - закон «Про індивідуальну трудову діяльність», який навпаки стимулював приватне підприємництво.

• З 1987 р. почався розвиток кооперативів у сфері торгівлі, послуг, громадського харчування.

• Ч ерв. 1987 – закон «Про державне підприємство» (ССС) = реформи Ришкина, Абалкина

1. Самостійність: незалежна поведінка в ухваленні рішень щодо фінансово-господарської діяльності, складу та обсягу продукції, яка виробляється, щодо розпорядження майном і отримання в процесі виробництва результатами, насамперед прибутком.

2. Самоуправління: право на вибори трудовим колективом керівників підприємств.

3. Самофінансування: відмова від державної допомоги, опора на власні можливості у розвитку та ефективному фінансуванні підприємства.

• Непослідовність проведення економічних реформ призвела до відставання від запланованих темпів.

• Влада почала підвищувати зарплату робітникам

• Зростання купівельної спроможності за умов відсутності товарів збільшувало дефіцит, провокувало різке зростання цін та відповідно швидкі темпи інфляції.

• Літо 1987 р. – Горбачов заявив, що економіка СРСР опинилася в передкризовому стані й визнав, що управлінсько-бюрократичні структури прагнуть загальмувати хід перетворень.

• Аж 80% всієї промисловості працювало на важку промисловість

• У 1987 р. – утвердження виборних посад в управлінні промисловими підприємствами.

• 1987 р. – про докорінну перебудову управління економікою.

• 1988 – закон про колгоспи, можливість існування орендних відносин, можна утворювати спільні підприємства з іноземними фірмами

• Черв. 1990 – Верховна Рада СРСР – перехід до регульованої ринкової економіки