Культура

Освіта

• 1964 – засновано Донецький університет, У 1972 – Сімферопольський, 1985 – Запорізький, згодом – Прикарпатський та Волинський

• 1965 – Міносвіти Даденков готував реформу: учням, що знають українську мову та літературу – пільги при вступі

• 1966-1967 – розпочався в школах перехід на нові програми і підручники

• Нові предмети: кібернетика, генетика, суспільствознавство, основи радянської держави та права

• 1968 – Шелест – підручники на українській мові

• 1972 - закон про перехід до загальної середньої освіти (9 класів)

• Русифікація

• Держава проголосила одним із завдань школи – виховання робітників → організація навчання у районних (міських) міжшкільних навчально-виробничих комбінатах

• Професійно-технічні училища ↑ (ПТУ)

• Контингент ПТУ складався з слабо підготовлених учнів та проблемних підлітків.

• Держава намагалася стимулювати розвиток ПТУ → найкращим випускникам ПТУ, як і робітничій молоді, надавалися пільги при вступі до ВНЗ

• 1975, 1979 – в Ташкенті були дві конференції з питань удосконалення вивчення російської мови

• 1979 – всюди вивчення російської мови в національних дошкільних закладах для дітей з 5 років життя

• Скорочення українських шкіл

• Розширювалася мережа ВНЗ

• При великих промислових підприємствах організовувалися загально технічні та загальнонаукові факультети

• Розширювалася підготовка спеціалістів з нових галузей науки і техніки

• В українських ВНЗ навчалася велика кількість студентів з соціалістичних країн та країн, що розвиваються.

• 1984 – реформа професійної школи. Увага акцентувалася на підвищенні ефективності трудового навчання, набутті учнями якісніших знань з природничо-технічних, економічних та суспільних наук.

• 1984 – вперше навчання з 6 років, підготовчі групи на основі дитсадочків

• Від 1984 – класи ділилися на групи

• 1985 – школи з поглибленим вивченням російської мови

• Доплати вчителям російської мови та літератури на 16%

Наука

• 1971 – 24 з’їзд КПРС – «органічно з’єднати досягнення НТР з перевагами соціалізму»

• Ізоляція вчених СРСР від світу, радянська економіка продовжувала технічно відставати від світової

• Переманювання українських вчених до Росії

• Нестача коштів, фінансувалися насамперед ті галузі, що забезпечували ВПК

• 1962 – АН УРСР – Патон

• Інститут матеріалознавства ( світовий лідер у сфері порошкової металургії), Фрагцевич

• 1969 – в умовах вакууму і невагомості – зварювання алюмінію, титану і нержавіючої сталі

• Під керівництвом Ремесла колектив Миронівського науково-дослідного інституту селекціонував нові сорти пшениці

• Тронько – «Історія міст і сіл УРСР»

• «Історія української літератури», «Історія української мови», «Археологія Української РСР», 1979 – «Історія Української РСР», «Історія українського мистецтва»

• Влада стимулювала дослідження, які будувалися виключно на класовому підході, концепції «розвинутого соціалістичного суспільства», «нової спільноти – радянський народ», ідеї злиття націй тощо

• Вчені, що не поділяли позиції офіційної науки: історик Брайчевський «Кили і як виник Київ», «Походження Русі», «До походження давньоруських міст», «Приєднання чи возз’єднання» (1974 р.), де критикувалася офіційна інтерпретація Переяславської угоди; Філолог Бадьо заперечував теорію щодо так званого триєдного походження росіян, українців та білорусів

• Засуджено Болотова за виступи проти комуністичної диктатури, Протока, Лісового

• Вилучення з бібліотек «небажаних» творів

• Математична фізика – Боголюбов; кібернетика – Глушков; ядерна фізика – Ландау

Література

• Соціалістичний реалізм – Бажан, Корнійчук, Смолич, яким у 1966 р. було присуджено звання Героя Соціалістичної Праці

• Ленінськими преміями були відзначені: «Поема про море» (Довженко), «Троянди і виноград» і «Далекі небосхили» (Рильського), «Хліб і сіль», «Велика рідня» та «Кров людська – не водиця» ( Стельмаха), «Тронка (Гончар)

• Виходили за межі соцреалізму: «Собор», «Циклон», «Бригантина» (Гончара), «Дума про тебе», «Чотири броди» (Стельмаха)

• Газети вечірки на українській мові

• 1968 – критика «Собору» Гончара, «Мальвів» Іваничука

• Головна – Спілка письменників України

• 1979 – «Маруся Чурай» Ліни Костенко ( 1987 – Державна премія України)

• Іван Драч («Корінь і крона»), М. Вінграновський («На срібному березі»), П. Скунець («Розп’яття»), Дм. Павличко (« Таємниця твого обличчя»), В. Коротич («Перевтілення»)

• Стус «Дорога болю» (посмертно Державна премія України)

• Олійник

• Після 1972 р. зазнають переслідувань письменники: Білик, Бердник. Гончар, Костенко, Харчук, Чичибабін

• Ідеолог республіки – Маланчук і голова КДБ Федорчук – ідеологічні погроми, обшуки, арешти, суди

• 1980 – самогубство Тютюнника, 1981 – Близнеця.

• Однак наприкінці 70-х років ситуація почала змінюватися.

Кіно

• Найбільш масовий вид мистецтва – кіно

• Якість значної частини фільмів була низькою і не справляла помітного враження на глядача

• 1980 – кінострічка «Відродження» про життя Брежнєва, була нагороджена Державною премією УРСР імені Шевченка

• Головними кіностудіями були Київська кіностудія імені Довженка та Одеська кіностудія

• Актори: Биков. Буковський, Івченко, Іллєнко, Левчук, Мащенко, Муратов, Муратова, Осика

• Більшість фільмів – російською, бо інакше їх би не випускали

• «Камінний хрест» (режисер Осика), «Криниця для спраглих» (режисер Іллєнко, сценарій Драч), «Білий птах з чорною ознакою»(приз 1971 р. міжнародного Московського кінофестивалю) і «Вавилон XX» (режисер Миколайчук), «Тіні забутих предків» (Параджанов), «Сон» (режисер Денисенко, роль Шевченка – Миколайчук)

• Творче об’єднання Трембіта

Театр

• Режисери: Афанасьєв, Ревицький, Скибенко, Сміян,

• Актори: Ужвій, Дальський, Добровольський, Кусенко, Роговцева

• 89 професійних театрів

• Русифікація театру, 30% професійних театрів – українських, а театрів мовою національних меншин не існувало

• Відкривалися нові театри: у Києві – «Дружба», Театр драми і комедії, Молодіжний театр, театр естради, у Дніпродзержинську – Музикально-драматичний, театри ляльок в інших містах

Музика

• 1979 – смерть Івасюка («Червона рута», «Водограй»)

• Спілка композиторів України (Майборода, Білаш)

• 1980-1982рр – участь Державного академічного оперного театру на Вісбаденському фестивалі, де шанувальники ознайомилися з оперою Лисенка «Тарас Бульба»

• Виконавці оперних партій: Мірошниченко, Ціпола, Стеф’юк, Гнатюк, Солов’яненко, Мокренко, Петриненко

• Естрадна пісня – Зінкевич, Яремчук, Ротару

• Заслужений ансамбль танцю УРСР ім. Вірського, заслужений державний хор ім. Вірьовки, Київський камерний хор, Заслужена академічна хорова капела «Думка»

• Етнографічний хоровий ансамбль «Гомін», який відроджував колядки і купальські пісні. Незабаром керівника ансамблю виключили з Спілки композиторів, а колектив розпустили

Живопис

Дерегус, Чеканюк, Яблонська, Шаталін, Серветник, Жерделі, Манойла, Кошая, Гончар, Горська, Семикіна, Заливаха, Севрук, Кулик, Рибачка

Скульптура та архітектура

• Спорудження пам’ятників до видатних дат української історії

• 1982 – обеліск місту-герою Києву на площі Перемоги, пам’ятний знак, який зображав трьох братів – Кия, Щека і Хорива та їхню сестру Либідь

• Арка на схилах Дніпра

• Музей Леніна

• Вучетич – до річниці Великої Вітчизняної війни – меморіальний комплекс Українського державного музею Великої Вітчизняної війни з 62-метровим монументом Батьківщини-матері з мечем і щитом, на якому зображено держаний герб СРСР

• Споруджувалися пам’ятники Леніну, пам’ятних Лесі Українці в Києві та Т. Шевченку в Москві

• Скульптор: Гончар