Освіта
|
Виділялося
більше коштів на освіту
1956
– скасована
плата за навчання
в середній та вищій школах
1958
- русифікація
освіти,
обрання батьками, якою мовою будуть
навчатися їхні діти
1958
– стаття «В ім’я людини» в газеті
«Правда». Рильський і Бажан висловили
протест з приводу вибрання мови
навчання
1959
– закон «Про
зміцнення зв’язку школи з життям і
подальший розвиток системи народної
освіти»
(обов’язкові 8 класів, перехід на 11
років навчання) Кожна школа
спеціалізувалася на підготовці
робітників для свого регіону. Випускники
середніх шкіл, за винятком 20% найкращих,
мали відпрацьовувати в народному
господарстві 2 роки перед вступом до
вищого навчального закладу.
Створення
шкіл-інтернатів.
Проте проекти масового створення
шкіл-інтернатів були нереалізовані.
Підготовка
кадрів
→ розширена мережа заочної педагогічної
освіти, інститути удосконалення
вчителів. Вечірня і заочна форма
навчання
Верховна
Рада – в закон про освіту в Україні
включить у вивчення обов’язково
російську мову,
а українська – лише за бажанням →
скорочення
українських шкіл
основним в освіті була політехнізація
(зв’язок навчання з виробництвом)
1963
– в Києві – наукова
конференція з питань культури
української мови.
Протест проти русифікації
|
Наука
|
1946
– 1962 –
Академію
наук України
очолював Палладін,
а з
1962
– Патон
Головний
осередок – науково-дослідні інститути,
їхня тематика тісно пов’язувалася
з основними напрямами НТП
Електрозварювання
– Патон
Сер.
50-х років
– Боголюбов
– нові методи квантової
теорії поля та статичної фізики
Др.
пол. 50-х років
– хірург-кардіолог Амосов
1960
– атомний
реактор
Кібернетика
– Глушков
– 1964
– державна премія Леніна. 1962
– створено інститут кібернетики
(Глушков)
Інститут
синтетичних матеріалів
1961
– перші штучні
алмази
1964
– найбільший у світі на той час
прискорювач
електронів
у фізико-технічному інституті АН УРСР
Машини
для хімічного захисту рослин, селекція
нових сортів рослин
1960
- Глушков
– перша в світі обчислювальна машина
широкого профілю «Дніпро»,
машини «Промінь»,
«Мир»,
«Київ»
Підготовка
до друку «Української
Радянської Енциклопедії»
1957
- журнали «Економіка
радянської України», «Народна творчість
та етнографія», «Радянське право»,
«Український історичний журнал»
Зняття
заборони доступу до архівів,
що розширило діапазон тематики
суспільствознавчих наук
Водночас
влада поступово посилювала
ідеологічний контроль і цензуру
за друкованою продукцією
суспільствознавців.
|
Література.
Шістдесятники
|
Літо
1955
– початок відлиги в українській
літературі – «Мистецтво живопису і
сучасність» Довженко, у якій він
закликав розширити творчі межі
соціального реалізму»
Др.
пол. 50-х років
– поява творчої інтелігенції, яка
бажає мати власну думку, новітнє
українське відродження
Довженко
– «Зачарована
Десна»,
Антоненко-Давидович
«За
ширмою»,
Тютюнник
«Вир»,
Первомайський
«Материн
солодкий
хліб»,
«Дикий
мед»,
Стельмах
«Кров
людська
–
не водиця»,
«Хліб
і сіль»,
Гончар
«Тронка»
Поети:
Бажан
(«Італійські
зустрічі»),
Малишко
(«Полудень
віку», «Листи на світанні»),
Тичина
(«Ми
свідомість людства»),
Воронько,
Муратов, Нагнибіда, Павличко,
Первомайський
Завдяки
Рильському було реабілітовано
Вороного, Олеся, Рильський добився
перевидання творів композиторів
Березовського, Бортнянського, Веделя
1956
– комісія
з упорядкування посмертної спадщини
письменників,
поетів, літературознавців
(Еллана-Блакитного,
Чумака, Бобинського, Досвітнього,
Ірчана, Косинки, Куліша, Фальківського)
Були
поновлені в рядах спілки письменників
Гжицький, Епік, Забіла, Коваленко,
Овчаров, Поліщук, Сорока, Тулуб,
Хоткевич, Шабліонський, Шехтман
Шістдесятники
Шістдесятники
пропагували твори українських митців,
досліджували «білі плями» вітчизняної
історії, ставали на захист рідної
мови, відійшли від шаблонної тематики
попередніх часів, «поезія
має бути поезією, а не агітацією у
віршовій формі»
Симоненко,
Ліна Костенко, Сверстюк, Світличний,
Драч.
Вони виступали проти фальші, помпезності
та заідеологізованості у зображенні
дійсності, відстоювали національно-культурне
відродження України
Костенко
«Проміння
землі»
(1957),
«Вітрила»
(1958),
«Мандрівки
серця»
(1961)
1962
- Симоненко
«Тиша
і грім»,
після смерті – «Вино
з троянд»,
«Земне
тяжіння»,
«Берег
чекань»
1962
– Світличний
«Художній
метод. Бесіди про літературу»
Перша
збірка Драча
«Соняшник»,
вірш «Ода
чесному боягузові»,
поема «Смерть
Шевченка»
З
кін. 1962
– тиск
на інтелігенцію
1963
– критика
Драча, Костенко
|
Музика
|
Годзятський,
Грабовський, Загоруєв, Сильвестров
Домінчин
- опера «Назар
Стодоля»
Майборода
– «Тарас
Шевченко»
Мейтус
- «Украдене
щастя»
1958
– постанова, де визнавалася несправедлива
критика щодо Данькевича
«Богдан
Хмельницький»
Симфонічні
твори: Друга
симфонія
Яровинського,
сюїта «Король
Лір»
Майбороди,
симфонічні
композиції
Губаренка,
Лапинського
Композитори-піснярі:
Білаш,
Філіпенко,
Штогаренко,
Шамо
|
Театр
|
60
театрів
Вистави:
«Нащадки
запорожців»
Довженка,
«Веселка»
Зарудного,
«Де
твоє серце»
Коломійця,
«Фауст
і смерть»
Левади
Неперевершені
майстри сцени: Лавров,
Пономаренко, Романов, Ужвій, Хохлов
Молоді
актори: Верещагін,
Куманченко, Ступка
Особливу
популярність мало кіно.
|
Живопис
|
Художники
старшого покоління: Божій,
Дерегус, Касіян, Трохименко
Яблонська
– засновниця фольклорного напрямку
в образотворчому мистецтві
Чинили
опір системі: Зарецький,
Алла Горська, Заливаха, Кушнір, Севрук,
Семикіна
1962-1963
– Хрущов
провів широко розрекламовані зустрічі
із діячами літератури і мистецтва,
на них він критикував митців
Репресії
проти письменників, художників
|
Релігія
|
1957-1964
– закрито
46% православних церков
Антицерковна
кампанія,
заперечення релігії (1958-1962)
На
поч. 1962
– внесені зміни до закону, про обмеження
відкриття церков, молитовних будинків,
священики – без права можливостей
контролювати фінанси релігійних
організацій
Релігійна
громада мала право наймати
священнослужителя тільки тоді, коли
він отримав реєстраційне посвідчення
уповноваженого у справах культів
(при облвиконкомі)
|
