- •1. Ознаки нерухомості
- •1.1. Сутність нерухомості
- •1.2. Родові та власні ознаки.
- •1.3. Характеристика життєвого циклу об’єктів нерухомості
- •2. Склад і характеристика об’єктів нерухомості
- •2.1. Характеристика основних об’єктів нерухомості
- •2.2. Підприємство як особливий об'єкт нерухомості.
- •3. Класифікація обєктів нерухомості
- •3.1.Класифікація об’єктів нерухомості залежно від їх походження.
- •3.2. Класифікація земель за категоріями
- •3.3. Класифікації житлових об'єктів нерухомості
- •3.5. Характеристика комерційних об'єктів нерухомості
- •4. Ринок нерухомості та його особливості
- •4.1.Сутність і значення ринку нерухомості
- •4.2. Функції ринку нерухомості.
- •5. Ринок нерухомості як інтегральна категорія ринку
- •5.2. Нерухомість – товар особливого виду.
- •5.3. Ринок нерухомості – один із різновидів ринку послуг.
- •6. Субєктна структура ринку нерухомості
- •6.1. Характеристика секторів ринку нерухомості.
- •6.2. Суб'єкти ринку нерухомості.
- •6.3. Види ринків нерухомості.
- •7. Ріелторська діяльність.
- •7.2. Сертифікація ріелтерської діяльності.
- •7.3. Технологія надання ріелторських послуг.
- •7.4.Основні напрямки ріелторської діяльності.
- •8.Право власності на нерухомість.
- •8.1. Форми власності на нерухомість.
- •8.2. Види обмежених речових прав на землю.
- •8.3. Особливості купівлі-продажу окремих обєктів нерухомості.
- •9.Державна реєстрація обєктів нерухомості.
- •9.1. Обєкти нерухомості що підлягають державній реєстрації
3. Класифікація обєктів нерухомості
3.1.Класифікація об’єктів нерухомості залежно від їх походження
3.2. Класифікація земель за категоріями
3.3. Класифікації житлових об'єктів нерухомості
3.5. Характеристика комерційних об'єктів нерухомості
3.1.Класифікація об’єктів нерухомості залежно від їх походження.
За
походженням всі об'єкти нерухомості
поділяються на природні та штучні.
Штучно створені об'єкти нерухомості за
функціональним призначенням поділяються
на житлові та нежитлові. Останні, в свою
чергу, класифікуються на суспільні,
комерційні об'єкти та інженерні споруди.
До житлової нерухомості, призначеної
для проживання людей, належать житлові
будинки різної поверховості, квартири,
кімнати, дачні будинки, інші житлові
приміщення.
Комерційна нерухомість приносить дохід або створює умови для його здобуття — офіси, ресторани, магазини, готелі, гаражі, склади, споруди, підприємства як майнові комплекси, підприємства побутового обслуговування (лазні, душові, перукарні, пральні, кінолабораторії, приймальні пункти, ательє різного призначення).
Суспільна (громадська) нерухомість — це лікувально- оздоровчі об'єкти (лікарні, поліклініки, будинки престарілих, дитини, санаторії, спортивні комплекси), навчально-виховні об'єкти (дитсадки, ясла, школи, училища, коледжі, університети, будинки дитячої творчості), культосвітні об'єкти (музеї, виставкові комплекси, будинки культури, театри, цирки, планетарії, зоопарки, парки культури, ботанічні сади), заклади науки та наукового обслуговування (академії та філії, науково-дослідні інститути, конструкторські бюро, проектні, проектно-пошукові, проектно-технологічні організації та інші), спеціальні об'єкти (адміністративні будівлі, пам'ятники, меморіальні споруди, вокзали, порти, поштамти, телефонні станції).Інженерні споруди та передавальні пристрої складають ще одну групу нерухомості.
3.2. Класифікація земель за категоріями
Категорії земель
1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а)землі сільськогосподарського призначення;
б)землі житлової та громадської забудови;
в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г)землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення;
д)землі історнко-кудьтурного призначення;
е)землі лісового фонду; є) землі водного фонду;
ж)землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Усі землі в межах території України за основними цільовим призначенням поділяються на дев'ять самостійних категорій.
У порівнянні з раніше чинним земельним законодавством у складі земель України сталися суттєві зміни. Так, замість земель населених пунктів, які раніше визнавалися законом як самостійна категорія земель, а фактично згідно Конституції України є одиницею в системі адміністративно-територіального устрою держави, запроваджено нову категорію земель-зе-млі житлової та громадської забудови. Землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення визнано Земельним кодексом самостійними специфічними категоріями земель.
* Землі запасу як самостійну категорію земель анульовано. Але згідно частини 2 коментованої статті до складу кожної категорії земель можуть входити землі запасу. Це стосується тільки тих земельних ділянок, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб. Так, згідно ст. ЗО Земельного кодексу земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або ж передаються у власність чи користування відповідно до Земельного кодексу. В цьому випадку йдеться про можливість включення відповідних земельних ділянок до земель запасу у складі земель сільськогосподарського призначення.
Землі в межах України є неоднорідними за своєю якістю, природними, біологічними, хімічними та іншими показниками. Крім того, окремі землі характеризуються певними особливостями і можуть використовуватись з різною метою. Одні використовуються як засіб виробництва в сільському і лісовому господарстві, інші — як територіальна просторова база для рояміщення різних об'єктів, або ж як охоронні еони та ін.
В основі поділу земель України на самостійні категорії — основне цільове призначення. Саме цей критерій враховують уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування, які планують використання земель, їх розподіл та перерозподіл. Цільове призначення земель визначається уповноваженими органами на підставі даних обліку та земельного кадастру. Як головний критерій класифікації земель України їх основне цільове призначення впливає і визначає зміст прав і обов'язків суб'єктів земельних правовідносин, органів управління використанням та охороною земель.
Використання земель по основному цільовому призначенню не виключає можливості використання їх одночасно і для інших цілей, наприклад, землі сільськогосподарського призначення — для будівництва внутрішньогосподарських доріг, землі транспорту в смузі відведення — для городництва тощо.
Поділ земель на самостійні категорії, що здійснюється за основним цільовим призначенням, представляє собою первісну класифікацію. В середині кожної категорії земель можлива подальша класифікація на види і підвиди в залежності від певних підстав критеріїв (суб'єкти права власності на землю чи права землекористування, конкретне цільове призначення та ін.). Так, скажімо, землі сільськогосподарського призначення можуть бути класифіковані на землі сільськогосподарських підприємств, які використовують їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і землі несільськогосподарських підприємств, установ та організацій, які надаються для ведення підсобного сільського господарства. Серед цих земель самостійне місце займають також сільськогосподарські та несільсь-когосподарські угіддя. Наприклад, у складі земель транспорту виділяються землі залізничного, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного, міського електротранспорту, автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Правовий режим кожної категорії земель визначається окремими правовими приписами, які зосереджені в самостійних главах кодексу.
Класифікація земель і відмінності в правовому режимі окремих категорій відображають їх положення як об'єктів державного управління, права власності і права землекористування.
