2. Склад і характеристика об’єктів нерухомості

2.1. Характеристика основних об’єктів нерухомості

2.2. Підприємство як особливий об'єкт нерухомості

2.1. Характеристика основних об’єктів нерухомості

Основними об’єктами нерухомості є земельна ділянка та земель-ні поліпшення.

Земельна ділянка — частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї права-ми. Під час оцінки, земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні або простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних покращень. Земельне поліпшення — результати будь-яких заходів, що при-зводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вар-тості. До земельних покращень належать матеріальні об’єкти, розта-шовані в межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без знецінення цих об’єктів та зміни їх призначення, а також резуль-тати господарської діяльності або проведення певного виду робіт, що спричинили зміну рельєфу, умов освоєння земельної ділянки. Земельними поліпшеннями є будинки (житлові та нежитлові), спо-руди, передавальні пристрої та багаторічні насадження. Будинки — це земельні поліпшення, в яких розташовані примі-щення для перебування людини, розміщення рухомого майна, збе-реження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо. Як основні конструктивні елементи будинки мають стіни й дах. Якщо будинки примикають один до одного і мають спільну стіну, але кожен із них є самостійним конструктивним цілим, їх вважають окремими об’єктами. Зовнішні прибудови до будинку, що мають само-стійне господарське значення, окремо розташовані будинки котелень, а також надвірні будівлі (склади, гаражі, огородження, сараї, забори, ко-лодязі та ін.) є самостійними об’єктами. Вбудовані приміщення, призна-чення яких інше, ніж призначення будинку (наприклад, у житловому будинку є вбудовані приміщення, що призначені під магазин, перукар-ню, відділення зв’язку, банку тощо), входять до складу цього будинку. До складу будинку входять внутрішні комунікації, необхідні для екс-плуатації будинку: система опалення з устаткуванням, включаючи ко-тельну установку; внутрішня мережа водопроводу, газопроводу, кана-лізації з усіма пристроями; внутрішня мережа електроосвітлювальної електропроводки; внутрішні телефонні і сигналізаційні мережі; ліфти. Окремо розглядаються житлові будинки та не житлові. До житлових будинків відносять будинки, призначені для по-стійного проживання, різні приміщення, що використовуються для житла, а також історичні пам’ятки, ідентифіковані, в основному, як житлові будівлі. До складу нежитлових будинків входять будівельно-архітектурні об’єкти, призначенням яких є створення умов для виробничого процесу (наприклад, цехи, адміністративні будівлі підприємства), соціально-культурного обслуговування (наприклад, бібліотеки), збе-реження матеріальних цінностей (склади). Споруди — це інженерно-будівельні об’єкти, призначені для ство-рення й виконання спеціальних технічних функцій (наприклад, дам-би, шахти, тунелі, дороги, греблі, мости), або для обслуговування на-селення (стадіони, басейни). Передавальні пристрої створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації будь-якого походження та виду на відстань (наприклад, лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв’язку тощо). Багаторічні насадження — види штучних багаторічних насад-жень незалежно від віку: плодово-ягідні, захисні, декоративні, озе-ленювальні насадження всіх видів; штучні насадження ботанічних садів, науково-дослідних організацій.