- •1. Передумови, риси й основні періоди англійської буржуазної революції
- •2. Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
- •4. Боротьба за поглиблення демократичного змісту революції (1646—1649 рр.)
- •5. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)
- •6. Протекторат о. Кромвеля
- •7. Відновлення монархії. Бредська декларація
- •8. Хабеаз корпус акт
- •9. Славна революція 1688-1689 рр.
- •10. Біль про права 1689 р.
- •11. Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •13. Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •14. Особливості та зміст буржуазного права Англії
7. Відновлення монархії. Бредська декларація
Річард Кромвель був слабким політиком і не мав авторитету ні в армії, ні в суспільстві. Влада фактично перейшла до рук вищого офіцерства, що змусило його піти у відставку. У 1660 р. зібрався Парламент, який відновив Палату лордів і колишню конституційну монархію та проголосив сина страченого під час революції короля — Карпа II Стюарта - англійським королем. Та запросивши на престол Карла II, Парламент уклав з ним певну угоду, що була оприлюднена королем 4 квітня 1660 р. у так званій "Бредській декларації" (підписана в м. Бреда, де Карл перебував в еміграції). Вона гарантувала загальну амністію всім учасникам громадянської війни в Англії; свободу віросповідання; збереження права власності на майно, набуте під час революції; дійсність усіх прийнятих під час революції актів і угод; передбачала повернення королю його земель і призначення йому платні.
Фактично, в Англії відновлювалася конституційна монархія. Прийшовши до влади, Стюарти відразу ж почали грубо порушувати цю декларацію (хоч формально вона й не була скасована): розпочався жорстокий терор проти діячів революції та республіки, повернуто застарілу виборчу систему з її так званими "гнилими містечками", що забезпечувало більшість у Парламенті великим землевласникам; відновлено Таємну раду. Робилася спроба відновити абсолютизм і католицтво. Усе це привело до незадоволення не тільки серед буржуазії, але й серед земельної аристократії.
Боротьба переміщується до Парламенту, де сформувалося дві основні партії - торі (прибічники короля) і віги (супротивники короля, захисники інтересів буржуазії та нового дворянства). У травні 1679р. на парламентських виборах перемогу здобули віги, яким 26 травня 1679 р. вдається провести Хабеуз корпус акт ("Акт про краще забезпечення свободи підданого та про запобігання ув'язненням за морями"), котрий регламентував порядок звільнення з в'язниці під заставу.
Феодально-абсолютистська політика Стюартів привела до того, що торі та віги об'єдналися й у 1688 р. здійснили династичний переворот, відомий в історії як Славна революція.
8. Хабеаз корпус акт
У 1679р. в період реставрації Стюартів англійський Парламент прийняв закон, який став важливою складовою частиною некодифіко-ваної британської конституції. За першими його словами він увійшов в історію як Хабеаз корпус акт. Він врегулював і остаточно оформив давно відомі англійському праву правила арешту та притягнення обвинувачених до суду. Документ відображав намагання англійської буржуазії захистити свої інтереси від абсолютистського свавілля. Згідно з ним:
судді були зобов'язані (за скаргою особи, що вважала свій арешт або арешт будь-якої іншої людини незаконним) вимагати негайного судової перевірки законності арешту чи судового розгляду справи;
ув'язнення обвинуваченого могло здійснюватися тільки після пред'явлення наказу зі вказівкою про підстави арешту;
у разі затримки судового розслідування закон передбачав можливість звільнення заарештованого під заставу (це положення не поширювалося на боржників, а на практиці ним, хоч і мали право, не могли скористатися незаможні люди);
заборонялося незаконне ув'язнення "за морями", тобто не законне заслання до колоній.
Текст документа містив багато застережень, які практично ігнорували інтереси народних мас і свідчили про вузькокласовий характер акта. Уряду надавалося право призупиняти дію цього Закону, що й використовували панівні класи, коли виникала загроза їхньому пануванню. Та, попри все, Хабеуз корпус акт, як і Велика Хартія вольностей та Петиція про права, заклав міцний фундамент захисту особистих прав англійських підданих.