- •Тема 1. Теоретичні основи і принципи організації контролю в україні
- •1.1. Контроль у системі управління. Мета і завдання контролю.
- •1.2. Економічна сутність предмету і методу контролю, його об’єкти.
- •1.3. Організаційні форми контролю та функції контролюючих органів.
- •1.4. Класифікація видів контролю
- •1.5. Методичні прийоми контролю.
- •Тема 2. Організація, планування і техніка контрольно-ревізійної роботи
- •2.1. Суть, завдання та принципи ревізії.
- •2.2. Класифікація ревізій
- •2.3. Планування контрольно-ревізійної роботи.
- •2.4. Контрольно-ревізійний процес, його стадії.
- •2.5. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Захист посадових осіб дкрс.
- •Тема 3. Контроль і ревізія грошових коштів та банківських операцій
- •3.1.Завдання та джерела ревізії грошових коштів
- •3.2. Ревізія каси.
- •3.3. Ревізія касових операцій та їх документального оформлення
- •3.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку
- •Тема 4. Контроль і ревізія розрахункових операцій
- •4.1. Ревізія розрахунків із підзвітними особами
- •4.2. Ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням завданих збитків
- •4.3. Ревізія розрахунків із покупцями і замовниками
- •4.4. Ревізія розрахунків із різними дебіторами та розрахунків з іншими операціями
- •4.5. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •4.6. Контроль і ревізія розрахунків за податками і платежами
- •4.7. Ревізія розрахунків з органами соціального страхування
- •4.8. Контроль і ревізія кредитних операцій
- •Тема 5. Контроль і ревізія основних засобів та нематеріальних активів
- •5.1. Завдання, послідовність і джерела контролю основних засобів
- •5.2. Контроль фактичної наявності і збереження основних засобів
- •5.3. Контроль надходження і вибуття основних засобів
- •5.4 Перевірка нарахування амортизації
- •5.5. Контроль операцій по ремонту основних засобів
- •5.6. Особливості проведення ревізії нематеріальних активів
- •Тема 6. Контроль і ревізія виробничих запасів
- •6.1. Завдання, джерела контролю та порядок здійснення ревізії операцій з виробничими запасами.
- •6.2. Перевірка дотримання умов збереження матеріальних ресурсів.
- •6.3.Порядок проведення інвентаризації запасів та відображення в обліку її результатів.
- •6.4. Контроль і ревізія стану обліку виробничих запасів у бухгалтерії
- •6.5. Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві.
- •6.6. Ревізія операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами (мшп)
- •Тема 7. Контроль і ревізія використання трудових ресурсів і фонду оплати праці
- •7.1. Завдання, джерела інформації та напрямки контролю оплати праці.
- •7.2. Перевірка обліку особового складу
- •7.3. Ревізія правильності нарахування заробітної плати.
- •7.4. Перевірка утримань із заробітної плати.
- •Тема 8. Контроль і ревізія виробництва й собівартості продукції та її реалізації
- •8.1. Завдання та джерела контролю витрат діяльності підприємства
- •8.2. Перевірка правильності ведення обліку витрат, що включаються до собівартості продукції, робіт, послуг
- •8.3. Ревізія незавершеного виробництва у промисловості
- •8.4. Перевірка стану бухгалтерського обліку і достовірності звітності по випуску готової продукції
- •8.5. Перевірка якості продукції і ритмічності її випуску
- •8.6. Перевірка реалізованої продукції: завдання, джерела контролю, послідовність здійснення.
- •Тема 9. Контроль і ревізія результатів фінансово-господарської діяльності підприємства
- •9.1. Мета, завдання та послідовність контролю операцій з обліку доходів і результатів діяльності
- •9.2. Перевірка правильності відображення доходів і результатів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг).
- •Тема 10. Контроль і ревізія власного капіталу, забезпечення наступних виплат і платежів
- •10.1. Завдання і джерела інформації контролю власного капіталу
- •10.2. Основні напрями та порядок перевірки власного капіталу, резерів та коштів цільового призначення
- •Тема 11. Оцінювання стану обліку, звітності та внутрішньогосподарського контролю
- •11.1. Суть, завдання, джерела та напрями перевірки фінансової звітності.
- •11.2. Перевірка організації та стану бухгалтерського обліку
- •11.3. Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю.
- •Навчально - методичні матеріали Основна література
- •Додаткова література
8.3. Ревізія незавершеного виробництва у промисловості
Суттєве значення для правильного визначення собівартості продукції має віднесення витрат на незавершене виробництво. До незавершеного виробництва відноситься продукція, яка повністю незакінчена на всіх стадіях технологічного процесу, не прийнята відділом технічного контролю, а також не укомплектовані вироби, незакінчені і не прийняті замовником роботи.
Стан збереження власності в цілому на підприємстві в значній мірі залежить від забезпечення товарно-матеріальних цінностей безпосередньо у виробництві. Залишки незавершеного виробництва впливають на собівартість виготовленої продукції і фінансовий результат.
Перевірку незавершеного виробництва проводять з врахуванням особливостей організації і технології виробництва продукції.
У процесі ревізії необхідно перевірити достовірність фактичних залишків по незавершеному виробництву, організацію контролю за рухом деталей і напівфабрикатів на виробництві, зберігання виробничих заготовок у цехах і міжцехових складах, порядок проведення інвентаризації і оцінки незавершеного виробництва.
Як джерело інформації використовують виробничу програму, виробничо-фінансовий (бізнес) план, звіти про виконання плану виробництва продукції, облікові регістри зведеного обліку витрат виробництва, картки (графіки) обліку руху деталей та ін.
Ревізія розпочинається із з'ясування реальності встановлених залишків обліку незавершеного виробництва та відповідності суми на рахунках 23 «Незавершене виробництво», 25 «Напівфабрикати» даним Головної книги. У свою чергу залишок на рахунку 23 підтверджуються даними відомостей зведеного обліку витрат на виробництво у розрізі цехів,дільниць по видах продукції або замовлень, а на рахунку 25 - даними обігових чи сальдових відомостей по обліку руху напівфабрикатів. ,
У процесі ревізії незавершеного" виробництва перевіряють умови зберігання та стан обліку деталей і напівфабрикатів у виробництві. Для цього необхідно на підставі конструкторської і технологічної документації вивчити маршрут руху деталей у процесі їх обробки, порядок комплектування вузлів, збірних з'єднань і виробів в цілому, норму витрачання деталей і напівфабрикатів на одиницю вибору. Після цього ревізія безпосередньо в цехах і на міжцехових складах з'ясовує, шляхом огляду місць зберігання і опитування працівників, умови зберігання виробничих заготовок, встановлює порядок передачі деталей з одного робочого місця на інше, міжцехове переміщення напівфабрикатів.
Важливим питанням ревізії є перевірка правильності і своєчасності проведення інвентаризації залишків незавершеного виробництва. З цією метою ревізору слід впевнитись в наявності цехових інвентаризаційних комісій, вибірково проаналізувати акти інвентаризації. В окремих випадках по деяких видах продукції доцільно провести інвентаризацію незавершеного виробництва по ініціативі ревізора. Шляхом аналізу актів інвентаризацій, даних бухгалтерського обліку та опитування членів інвентаризаційних комісій ревізор встановлює чи дотримуються на підприємстві термінів проведення інвентаризацій, чи проводиться інвентаризація в усіх цехах і виробництвах.
Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що на окремих підприємствах порушуються терміни проведення інвентаризації. Не рідко матеріали інвентаризації не розглядаються інвентаризаційними комісіями і результати не відображаються в бухгалтерському обліку. Таким чином приховуються факти приписок, неврахованого браку, крадіжок деталей і продукції, а також перекручуються дані про вартість продукції, дійсна величина залишків незавершеного виробництва. Дуже часто виявлені недостачі незавершеного виробництва необґрунтовано списуються на собівартість продукції, замість того, щоб відшкодувати їх з винних осіб. Тому ревізор зобов’язаний проаналізувати результати інвентаризацій за ревізійний період і встановити причини надлишків і недостач. Переважно такими причинами є:
приписки в обліку;
наявність неврахованого браку;передача деталей без оформлення;
крадіжки деталей з виробництва;
виробіток неврахованої продукції;
відсутність належного контролю в цехах за дотриманням технологічної дисципліни;
помилки при проведенні інвентаризацій і в облікових даних..
Надлишки незавершеного виробництва повинні оприбутковуватися і відображатися записом: Дт23, Кт719. Недостача незавершеного виробництва відображається на загальну суму по Дт947 і Кт23. На суму недостач, віднесених за рахунок винних осіб – Дт375 Кт716, а коли винні особи невстановлені – недостачі списують за рахунок фінансових результатів діяльності.
Одночасно перевіряють організацію і стан обліку незавершеного виробництва, правильності його оцінки, облік і контроль руху деталей і напівфабрикатів на всіх стадіях технологічного процесу, правильність розподілу витрат між готовою продукцією і залишком незавершеного виробництва.