Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цикл лекц РК.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
1.03 Mб
Скачать
  • 5.4 Перевірка нарахування амортизації

Перевірка нарахування амортизації - це складна процеду­ра, що нараховує ряд обов'язкових контрольних дій. Перед по­чатком ревізії (тематичної перевірки) член ревізійної групи, якому доручено провести контроль операцій з основними засобами, повинен приділити особливу увагу нормативним документам, що регулюють порядок нарахування амортизації.

Вивчаючи склад основних засобів, контролюючі перевіря­ють, чи всі інвентарні об'єкти обґрунтовано враховуються як основні засоби. На даному етапі розкриваються факти, коли до складу основних засобів включаються малоцінні та швидкоз­ношувані предмети. На даний момент основними засобами вважаються цінності терміном служби більше одного року [вартісний критерій за Положенням (Стандартом) бухгал терського обліку №7 "Основні засоби" підприємству можна встановити самостійно].

Приступаючи до перевірки правильності нарахування амортизації перевіряючий знайомиться з обраним підприємством методу нарахування амортизації. Відповідно до П(С)БО 7 є п’ять методів нарахування амортизації основних засобів (прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, виробничий метод). Перевіряючи правильність нарахування амортизації слід звернути увагу, з якого періоду засіб визнано активом, чи правомірна дія підприємства стосовно призупинення нарахування амортизації на період реконструкції, модернізації.

Незважаючи на обраний метод амортизації, майже усі підприємства, нарахування амортизації проводять за податковим методом. Перевіряючи правильність нарахування амортизації податковим методом інспектори керуються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Насамперед слід зясувати, які об’єкти основних засобів підлягають (не підлягають) амортизації. Для контролера це – дуже суттєве питання так, як об’єкти, що не амортизуються повинні відноситися до складу валових витрат підприємства. Після цього інспектор перевіряє правильність віднесення об’єктів основних засобів до відповідної групи і дотримання встановлених податкових норм амортизації.

Наступним етапом контролю можна вважати перевірку правильності віднесення окремих об'єктів основних засобів до однієї з груп, у рамках яких проводиться розрахунок аморти­заційних відрахувань. У даний момент угруповання об'єктів основних засобів регламентується двома нормативними акта­ми: Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" і Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби". Принципова непогодженість нормативної бази поставила підприємства перед фактом абсо­лютної невідповідності підходів до нарахування амортизації в податковому й бухгалтерському обліку. Однак П(С)БО №7 "Основні засоби" допускає можливість використання норм і методів нарахування амортизації основних засоби, передбаче­них податковим законодавством.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначені чотири групи основних засоби. Кожній групі відповідає квартальна норма амортизаційних відрахувань:

група - 2% (1,25% - по об'єктах, придбаних до 01.01.2004 р.);

група - 10% (6,25% - по об'єктах, придбаних до 01.01.2004 р.);

група - 6% (3,75% - по об'єктах, придбаних до 01.01.2004 р.);

група - 15% (з 01.01.2003 р.).

Слід зазначити, що підприємство має право ухвалити рішення щодо застосуванні різних методів нарахування амортизації в податковому й бухгалтерському обліку. Метод нарахування амортизації підприємство вибирає самостійно, враховуючи очікуваний спосіб одержання економічних вигод від його використання. Ревізорові необхідно перевіри­ти, щоб нарахування амортизації за новим методом почина­лося з місяця, що йде за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації. Нарахування амортизації по об'єктах, які використовуються у виробництві відображається проводкою: Дебет №23 "Основне виробництво" Кредит №13 "Зношування необоротних активів". У той же час амортизація об'єктів ос­новних засобів загальновиробничого й загальнозаводського призначення оформлюється таким записом: Дебет №91, №92 Кредит №13, де рахунок №91 - "Загальновиробничі витрати", а рахунок №92 - "Адміністративні витрати".

Приступаючи до документальної перевірки розрахунку амортизаційних відрахувань, ревізор використовує прийом техніко-економічних розрахунків. У процесі самостійного роз­рахунку величини амортизаційних відрахувань потрібно бра­ти до уваги, що норми амортизації в черговому звітному періоді застосовуються до залишкової (балансової) вартості об'єктів основних засобів, а не до вартості придбання або вве­дення в експлуатацію (методика податкового обліку). Доку­ментальними джерелами перевірки правильності визначення амортизаційних відрахувань є відомості нарахування аморти­зації й зношування в розрізі класифікаційних груп, місць ек­сплуатації (ділянок, цехів) тощо.

Ревізор в ході перевірки перевіряє правильність формування балансової вартості основних засобів, проводить загальну звірку даних Головної книги з даними Журналу4 і відомостей, що ведуться до нього.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]