• 4.8. Контроль і ревізія кредитних операцій

П(С)БО 11 "Зобов'язання" визначає порядок формування та відоб­раження у звітності інформації про зобов'язання. Цим стандартом усі зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпе­чені та непередбачені зобов'язання.

Для підприємства, що одержало позичку в банку, надзвичайно важливо виконати попередню оцінку ефектив­ності використання позикових коштів, результати якої харак­теризують доцільність їхнього залучення.

Якщо при одержанні підприємством банківського кредиту гарантом виступає третя сторона, то вона автоматично стає суб'єктом контролю кредитних операцій, здійснених одержува­чем. Бажання гаранта контролювати використання позичаль­ником притягнутих коштів пояснюється тим, що він ризикує власними активами у випадку нездатності позикоодержувача вчасно й повно погасити наявну заборгованість перед банком.

Ревізор перевіряє, чи дотримується порядок, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. Кредитний договір укладають установа банку і підприємство. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник — використати, сплатити борг і повернути його. У ньому передбачається об'єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати за кредит, строки, на які вида­ються позики.

Перевірка доцільності одержання кредиту полягає у вив­ченні документації, що містить розрахунок економічної виго­ди від залучення позикових коштів. Джерелом контролю є бізнес-план з реалізації'планованого проекту. Перевіряючий зіставляє планові кошториси витрат і прогноз передбачувано­го виторгу. Велике значення мають строки окупності проекту, тому що підприємству необхідно вчасно погашати заборго­ваність по банківських кредитах. За допомогою техніко-еко-номічних розрахунків ревізор перевіряє правильність здійснення розрахунків і реальність вартісних показників по прогнозованому виторгу й витратах. Подібні розрахунки обов'язкові, тому що деякі підприємства, намагаючись будь-якими шляхами одержати банківський кредит, використову­ють фіктивні дані й навмисно спотворюють розрахунки.

Ревізор здійснює аналіз фінансового стану підприємства, контро­лює дотримання строків платежів, своєчасність сплати кредиту. Завдання ревізора — перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своє­часність погашення їх.

Перевіряючи записи у Головній книзі й балансі, ревізор з'ясовує, якими видами позик користувалось підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та їх погашен­ня ревізор керується Інструкцією № 3 про відкриття банками ра­хунків у національній і іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 27. 05. 96 № 121.

Облік розрахунків по кредитах ведеться на рахунках 50 "Довгострокові позики" та 60 "Короткострокові по­зики" у національній та іноземній валюті за кредитами банків. За кредитом цих рахунків відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом — їх погашення.

Ревізор з'ясовує:

• чи зобов'язання, на які нарахову­ються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вар­тістю, яка залежить від умов та виду зобов'язання;

• чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;

• чи своєчасно погашаються отримані позики.

За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку ревізор встановлює, чи використовувалася позика за цільовим призна­ченням. Ревізор перевіряє правильність відомостей про забезпечен­ня виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нор­мативні запаси матеріальних цінностей. Особливій перевірці під­лягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підви­щеною ставкою, перевіряють ефективність заходів щодо погашення прострочених позик та заходів щодо оздоровлення фінансового стану підприємства.

• Питання для контролю:

1. Вказати завдання та напрямки контролю розрахункових операцій

2. Обґрунтувати мету і завдання контролю розрахунків з підзвітними особами.

3. Вказати типові порушення, що допускаються в діяльності дідприємств по розрахунках з підзвітними особами.

4. Охарактеризувати основні напрями перевірки розрахунків по претензіях та по відшкодуванню матеріального збитку

5. Вказати основні аспекти перевірки операцій по розрахунках з покупцями та замовниками

6. Назвати види дебіторської та кредиторської заборгованості та напрями їх перевірки

7. Вказати мету та порядок проведення інвентаризації розрахунків

8. Вказати основні аспекти перевірки операцій по розрахунках з постачальниками та підрядниками

9. Вказати джерела інформації та напрями контролю розрахунків за податками і платежами

10. Вказати мету та порядок проведення ревізії розрахунків з органами соціального страхування

11. Вказати мету, завдання та джерела інформації контролю кредитних операцій.